Відкрити головне меню

ЕтимологіяРедагувати

Видова назва дана на честь М. Жая (M. Geay), який вперше знайшов цей вид.

Загальна біоморфологічна характеристикаРедагувати

Дерево 3—6 (до 8) м заввишки, з товстим колючим сірувато-сріблястим стовбуром. Гілки досягають 3 м і довше. Дуже схожий на пахіподіум Ламера, особливо в молодому віці. Листя більш вузькі (1—3 см завширшки) і опушені, а не голі, молоді колючки світло-сірого кольору з чорним кінчиком. До того ж листя розташовані більш вертикально, ніж у Pachypodium lamerii. Квітки білі з жовтим центром.

Поширення у природіРедагувати

Мадагаскарський ендемік, який зростає в південній частині острова.

ЕкологіяРедагувати

Рослини цього виду ростуть в сухому лісі на вапняних і сланцевих ґрунтах на висотах від 0 до 100 м над рівнем моря.

Утримання в культуріРедагувати

Pachypodium geayi повинен бути розміщений на повному світлі з великою кількістю води в теплу пору року для активного росту і рясного цвітіння. В прохолодні місяці полив значно зменшують. Pachypodium geayi після Pachypodium lamerei є одним з найбільш широко культивованих серед пахіподіумів видів. Саджанці ростуть досить швидко в порівнянні з іншими видами цього роду. Pachypodium geayi може вирости від 6 до 12 дюймів і більше за рік. При вирощуванні в кімнатах досягає висоти 50 — 60 см, зазвичай залишається нерозгалуженим. Цвітіння починається у віці 10 років і більше при утримуванні в хороших умовах.

ПриміткиРедагувати

  1. Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.

ЛітератураРедагувати

  • Tjaden, W. 1990. Pachypodium geayi. Brit. Cact. Succ. J. 8: 79-80. (англ.)
  • Costantin, J. & D. Bois. 1907[1908]. Contribution a l'etude du genre Pachypodium. Ann. Sci. Nat., Bot., sér. 9, 6: 308—330. (фр.)
  • Perrier de la Bathie, H. 1934. Les Pachypodium de Madagascar. Bull. Soc. Bot. France 81: 297—318. (фр.)
  • Pichon, M. 1949. Classification des Apocynacées. Mém. Inst. Sci. Madagascar, Sér. B, Biol. Vég. 2 (1): 45-140. (фр.)
  • Poisson, H. & R. Decary. 1922. Nouvelles observations biologiques sur les Pachypodium malgaches. Bull. Trimestriel Acad. Malgache, n.s., 3: 241—246. (фр.)
  • Das, A. B., S. Mohanty & P. Das. 1998. New report on chromosome number, karyotype and 4C DNA content in three species of Pachypodium Lindley. Caryologia 51 (3-4): 245—252. (англ.)
  • Humbert, J.-H., ed. 1936-. Flore de Madagascar et des Comores. (фр.)
  • Rapanarivo, S. H. J. V. & A. J. M. Leeuwenberg. 1999. Taxonomic revision of Pachypodium. Series of revisions of Apocynaceae XLVIII. pp. 44–49 in: Rapanarivo, S. H. J. V. et al., Pachypodium (Apocynaceae): taxonomy, habitats and cultivation. (англ.)
  • Eggli, U., ed. 2001. CITES Aloe and Pachypodium checklist. (англ.)
  • Rowley, G. 1999. Pachypodium & Adenium. Cactus File 5: 1-79. (англ.)

ДжерелаРедагувати