Pachycereus pringlei

Pachycereus pringlei
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Порядок:	Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина:	Кактусові (Cactaceae)
Підродина:	Cactoideae
Рід:	Пахіцереус (Pachycereus)
Вид:	P. pringlei
Біноміальна назва
	Pachycereus pringlei; (S.Watson) Britton & Rose

Pachycereus pringlei, також відомий під назвами Гігантський мексиканський кардон і слоновий кактус — вид рослин родини кактусових, чиєю батьківщиною є північний захід Мексики, а саме такі штати, як Баха-Каліфорнія, Баха-Каліфорнія-Сюр і Сонора. Зазвичай його називають кардон. Ця назва походить від іспанського слова cardo, яке означає «чортополох»^[2].

Великі екземпляри цього кактуса все ще існують, але багато їх знищено через очищення земель під сільськогосподарські угіддя в Сонорі.

Плоди цього кактуса були важливим продуктом харчування для людей народності сері в Сонорі, які їх називали xaasj^[3].

Кактус має алкалоїди і, ймовірно, його використовували як психоактивну речовину в Мексиці^[4].

Завдяки симбіозу з колоніями бактерій і грибів на коренях ці рослини можуть зростати на голих скелях, оскільки бактерії забезпечують живлення за допомогою фіксації азоту^[5]^[6]^[7].

Морфологія

Кардон — найвищий серед кактусів у світі. Максимальна зафіксована висота рослин становить 19.2 м^[8]. Товщина стовбурів до 1 м і вони мають декілька вертикальних гілок. Загалом рослини нагадують споріднені сагуаро (Carnegiea gigantea), але відрізняться за такими ознаками:

менша кількість ребер на стеблах;
мають більше гілок;
гілки розміщені ближче до низу стебла;
ареоли мають інакший вигляд;
квіти на стеблі ближче до землі;
плоди мають шипи.

Квіти великі, білі, нічні, розміщені вздовж ребер.

Тривалість життя та висота

В середньому дорослі особини сягають 10 м заввишки, але відомі екземпляри і за 18 м.^[9]. Ці рослини ростуть повільно^[10], їх вік може сягати сотень років, але їх ріст можна значно пришвидшити введенням на ранніх стадіях бактерій, таких як Azospirillum^[11]^[12]^[13]. Більшість дорослих рослин мають декілька бокових гілок, які можуть бути так само масивними, як стовбур. Вага всієї рослини може сягати 25 тонн^[14].

Галерея

P. pringlei
Поле P. pringlei
P. pringlei з гніздом скопи
P. pringlei з квітками
P. pringlei цвіте

Примітки

↑ Taxon: Pachycereus pringlei (S. Watson) Britton & Rose. Germplasm Resources Information Network. United States Department of Agriculture. 29 серпня 2003. Архів оригіналу за 2 вересня 2009. Процитовано 3 листопада 2011.
↑ Chamlee, Bob. Cardón cactus, Pachycereus pringlei. Los Cabos Guide to Good Eating and More!. Архів оригіналу за 15 квітня 2006. Процитовано 3 листопада 2011.
↑ *Felger, Richard; Mary B. Moser. (1985). People of the desert and sea: ethnobotany of the Seri Indians. Tucson: University of Arizona Press. ISBN 0-8165-0818-6.
↑ Brown, Ethan (September 2002). Professor X. Wired Magazine. Архів оригіналу за 19 квітня 2015. Процитовано 18 квітня 2015.
↑ Puente, M. E.; Y. Bashan; C. Y. Li; V. K. Lebsky (September 2004). Microbial populations and activities in the rhizoplane of rock-weathering desert plants. I. Root colonization and weathering of igneous rocks. Plant Biology. Stuttgart. 6 (5): 629—42. doi:10.1055/s-2004-821100. PMID 15375735.
↑ Puente, M. E.; C. Y. Li; Y. Bashan (September 2004). Microbial populations and activities in the rhizoplane of rock-weathering desert plants. II. Growth promotion of cactus seedlings. Plant Biology. Stuttgart. 6 (5): 643—50. doi:10.1055/s-2004-821101. PMID 15375736.
↑ Walker, Matt (19 серпня 2009). How cacti become 'rock busters'. BBC News. Архів оригіналу за 18 квітня 2016. Процитовано 18 квітня 2015.
↑ Salak, M. In search of the tallest cactus. Cactus and Succulent Journal. 72 (3).
↑ (León de la Luz and Valiente 1994).
↑ (Roberts, 1989)
↑ (Bashan et al., 1999
↑ Carrillo et al., 2000
↑ Puente and Bashan, 1993
↑ (Gibson and Nobel, 1986).

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Pachycereus pringlei

Cacti Guide: Pachycereus pringlei [Архівовано 13 липня 2021 у Wayback Machine.]
Video of a Cardón Planting [Архівовано 31 травня 2009 у Wayback Machine.]

[GRIN-1] Taxon: Pachycereus pringlei (S. Watson) Britton & Rose. Germplasm Resources Information Network. United States Department of Agriculture. 29 серпня 2003. Архів оригіналу за 2 вересня 2009. Процитовано 3 листопада 2011.

[2] Chamlee, Bob. Cardón cactus, Pachycereus pringlei. Los Cabos Guide to Good Eating and More!. Архів оригіналу за 15 квітня 2006. Процитовано 3 листопада 2011.

[Felger1985-3] *Felger, Richard; Mary B. Moser. (1985). People of the desert and sea: ethnobotany of the Seri Indians. Tucson: University of Arizona Press. ISBN 0-8165-0818-6.

[4] Brown, Ethan (September 2002). Professor X. Wired Magazine. Архів оригіналу за 19 квітня 2015. Процитовано 18 квітня 2015.

[Ref_-5] Puente, M. E.; Y. Bashan; C. Y. Li; V. K. Lebsky (September 2004). Microbial populations and activities in the rhizoplane of rock-weathering desert plants. I. Root colonization and weathering of igneous rocks. Plant Biology. Stuttgart. 6 (5): 629—42. doi:10.1055/s-2004-821100. PMID 15375735.

[Ref_a-6] Puente, M. E.; C. Y. Li; Y. Bashan (September 2004). Microbial populations and activities in the rhizoplane of rock-weathering desert plants. II. Growth promotion of cactus seedlings. Plant Biology. Stuttgart. 6 (5): 643—50. doi:10.1055/s-2004-821101. PMID 15375736.

[Ref_b-7] Walker, Matt (19 серпня 2009). How cacti become 'rock busters'. BBC News. Архів оригіналу за 18 квітня 2016. Процитовано 18 квітня 2015.

[Salak-8] Salak, M. In search of the tallest cactus. Cactus and Succulent Journal. 72 (3).

[9] (León de la Luz and Valiente 1994).

[10] (Roberts, 1989)

[11] (Bashan et al., 1999

[12] Carrillo et al., 2000

[13] Puente and Bashan, 1993

[14] (Gibson and Nobel, 1986).

[2]

[1]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]