Pachycereus pringlei

вид рослин

Pachycereus pringlei, також відомий під назвами Гігантський мексиканський кардон і слоновий кактус — вид рослин родини кактусових, чиєю батьківщиною є північний захід Мексики, а саме такі штати, як Баха-Каліфорнія, Баха-Каліфорнія-Сюр і Сонора. Зазвичай його називають кардон. Ця назва походить від іспанського слова cardo, яке означає «чортополох»[2].

Pachycereus pringlei
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Кактусові (Cactaceae)
Підродина: Cactoideae
Рід: Пахіцереус (Pachycereus)
Вид:
P. pringlei
Біноміальна назва
Pachycereus pringlei

Великі екземпляри цього кактуса все ще існують, але багато їх знищено через очищення земель під сільськогосподарські угіддя в Сонорі.

Плоди цього кактуса були важливим продуктом харчування для людей народності сері в Сонорі, які їх називали xaasj[3].

Кактус має алкалоїди і, ймовірно, його використовували як психоактивну речовину в Мексиці[4].

Завдяки симбіозу з колоніями бактерій і грибів на коренях ці рослини можуть зростати на голих скелях, оскільки бактерії забезпечують живлення за допомогою фіксації азоту[5][6][7].

Морфологія

ред.

Кардон — найвищий серед кактусів у світі. Максимальна зафіксована висота рослин становить 19.2 м[8]. Товщина стовбурів до 1 м і вони мають декілька вертикальних гілок. Загалом рослини нагадують споріднені сагуаро (Carnegiea gigantea), але відрізняться за такими ознаками:

  • менша кількість ребер на стеблах;
  • мають більше гілок;
  • гілки розміщені ближче до низу стебла;
  • ареоли мають інакший вигляд;
  • квіти на стеблі ближче до землі;
  • плоди мають шипи.

Квіти великі, білі, нічні, розміщені вздовж ребер.

Тривалість життя та висота

ред.

В середньому дорослі особини сягають 10 м заввишки, але відомі екземпляри і за 18 м.[9]. Ці рослини ростуть повільно[10], їх вік може сягати сотень років, але їх ріст можна значно пришвидшити введенням на ранніх стадіях бактерій, таких як Azospirillum[11][12][13]. Більшість дорослих рослин мають декілька бокових гілок, які можуть бути так само масивними, як стовбур. Вага всієї рослини може сягати 25 тонн[14].

Галерея

ред.

Примітки

ред.
  1. Taxon: Pachycereus pringlei (S. Watson) Britton & Rose. Germplasm Resources Information Network. United States Department of Agriculture. 29 серпня 2003. Архів оригіналу за 2 вересня 2009. Процитовано 3 листопада 2011.
  2. Chamlee, Bob. Cardón cactus, Pachycereus pringlei. Los Cabos Guide to Good Eating and More!. Архів оригіналу за 15 квітня 2006. Процитовано 3 листопада 2011.
  3. *Felger, Richard; Mary B. Moser. (1985). People of the desert and sea: ethnobotany of the Seri Indians. Tucson: University of Arizona Press. ISBN 0-8165-0818-6.
  4. Brown, Ethan (September 2002). Professor X. Wired Magazine. Архів оригіналу за 19 квітня 2015. Процитовано 18 квітня 2015.
  5. Puente, M. E.; Y. Bashan; C. Y. Li; V. K. Lebsky (September 2004). Microbial populations and activities in the rhizoplane of rock-weathering desert plants. I. Root colonization and weathering of igneous rocks. Plant Biology. Stuttgart. 6 (5): 629—42. doi:10.1055/s-2004-821100. PMID 15375735.
  6. Puente, M. E.; C. Y. Li; Y. Bashan (September 2004). Microbial populations and activities in the rhizoplane of rock-weathering desert plants. II. Growth promotion of cactus seedlings. Plant Biology. Stuttgart. 6 (5): 643—50. doi:10.1055/s-2004-821101. PMID 15375736.
  7. Walker, Matt (19 серпня 2009). How cacti become 'rock busters'. BBC News. Архів оригіналу за 18 квітня 2016. Процитовано 18 квітня 2015.
  8. Salak, M. In search of the tallest cactus. Cactus and Succulent Journal. 72 (3).
  9. (León de la Luz and Valiente 1994).
  10. (Roberts, 1989)
  11. (Bashan et al., 1999
  12. Carrillo et al., 2000
  13. Puente and Bashan, 1993
  14. (Gibson and Nobel, 1986).

Посилання

ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Pachycereus pringlei