Омег морківниковий
| Омег морківниковий | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Oenanthe silaifolia M.Bieb., 1819 | ||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||
|
Омег морківниковий[1], омег морківнолистий[2] (Oenanthe silaifolia) — вид рослин з родини окружкових (Apiaceae), поширений у пн.-зх. Африці, Європі, західній Азії.
Опис ред.
Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 25–50 см. Коріння шнуркоподібне, довгасто-потовщене. Зонтики 4–6 см у діаметрі, з 6–10 ребристими, трохи шорсткими, під час плодоношення потовщеними променями. Плоди призматичні, зверху і знизу зрізані, 2–2.5 мм завдовжки[2].
Поширення ред.
Поширений у Алжирі, Марокко, Тунісі, Європі, західній Азії[3][4][5].
В Україні вид зростає на болотах, вологих луках, біля води — у Закарпатті, Правобережному Лісостепу (Одеська обл., м. Балта; Черкаська обл., м. Канів), на Лівобережному Поліссі (Чернігівська обл.), в Правобережному Степу (Миколаїв), північному Криму (луки в нижній течії р. Біюк- Карасу) і на ПБК (околиці с. Генеральського, гора Кастель, м. Ялта, с. Микита)[2].
Джерела ред.
- ↑ Oenanthe silaifolia // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 232.
- ↑ Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 11 липня 2019. Процитовано 11.07.2019. (англ.)
- ↑ Euro+Med Plantbase. Процитовано 11.07.2019. (англ.)
- ↑ Germplasm Resources Information Network. Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 11.07.2019. (англ.)
|
Це незавершена стаття про окружкові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |