Octopus rubescens

вид молюсків
East Pacific red octopus

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Молюски (Mollusca)
Клас: Головоногі (Cephalopoda)
Ряд: Восьминоги (Octopoda)
Родина: Octopodidae
Рід: Octopus
Підрід: Octopus
Вид: O. rubescens
Octopus rubescens
Berry, 1953
Синоніми
  • Octopus punctatus (Gabb, 1862)
  • Polypus hongkongensis (Hoyle, 1885)
  • Octopus dofleini (Wülker, 1910)
  • Polypus dofleini (Wülker, 1910)
  • Polypus apollyon (Berry, 1912)
  • Paroctopus apollyon (Berry, 1912)
  • Polypus gilbertianus (Berry, 1912)
  • Octopus gilbertianus (Berry, 1912)
  • Octopus pricei (Berry, 1912)
  • Octopus apollyon (Berry, 1913)
Посилання
Вікісховище: Octopus rubescens
EOL: 492281
ITIS: 82606
МСОП: 163145
NCBI: 37655

Octopus rubescens (англ. ruby octopus[1], рубіновий восьминіг) — найбільш поширений восьминіг на мілководді західного узбережжя Північної Америки, і розповсюджений бентосний хижак в цьому регіоні.[2] Ареал простягається від півдня Каліфорнійської затоки до затоки Аляски, але може зустрічатися також у західній частині Тихого океану. Може плавати на глибині до 300 м.[3]

Таксономія

ред.

Перед тим як бути описаним у 1953 році як окремий вид, Octopus rubescens вважали молодим Enteroctopus dofleini. Багато ранніх описів ґрунтувались на комбінації обох видів.[3][4] До сьогодні таксономія цього виду залишається не повністю вирішеною. Опис 1953 року є насправді стислим визначенням[5], і зважаючи на широкі межі виду, тварини які підпадають під Octopus rubescens можливо належать до різних підвидів чи комплексу видів.

Опис

ред.
 
Рубіновий восьминіг врятований від мартина біля Лос Осос

Розмір мантії виду сягає до 8-10 см, щупалець — 30-40 см. Дорослі особини важать здебільшого 100—150 грамів, але і випадки 400 грамів були зафіксовані.[6][3]

Як усі восьминоги, вид може змінювати колір і текстуру. Колір може бути від цеглинного червоного, до коричневого, до білого, або крапчаста суміш трьох. Вид має три горбки[en] схожі на вії, розміщенні під очима. Цією відмінністю Octopus rubescens можна відрізнити від Enteroctopus dofleini, у яких такі горбки відсутні.[7]

Інтелект

ред.

Як більшість восьминогів, Octopus rubescens вважають найбільш розумними серед безхребетних. Присутність різних індивідуальностей є критерієм інтелекту, і це був перший безхребетний вид, в якому наявність індивідуальностей були продемонстровані.[8]

Живлення

ред.

Вид є хижим, їсть черевоногих, двостулкових, вусоногих і крабів у лабораторних умовах.[6] Дослідження виду в дикій природі у водах П'юджет-Саунд, визначили домінування у раціоні черевоногих.[2][9] Також було замічено що личинки Octopus rubescens поїдають криль.[10]

Представники виду накидаються на здобич і показують типову зміну кольорів у момент захоплення.[11] Живлення двостулковими відбувається за допомогою свердління дірки в панцирі, щоб вприскнути отруту і легше відкрити панцир.

Octopus rubescens можливо вибирає здобич ґрунтуючись на легкотравності жирів аніж кількості калорій які можливо отримати з їжі.[12] Це зробило б вид спеціалізованим хижаком замість загального, через особливі поживні потреби.

Примітки

ред.
  1. Cosgrove, James; McDaniel, Neil (2009). Super Suckers: The giant Pacific octopus and other cephalopods of the Pacific coast. Harbour Publishing. ISBN 9781550174663.(англ.)
  2. а б Onthank, K.L. (2008). Aerobic metabolism and dietary ecology of Octopus rubescens.PDF (2.4 MB) . M. Sc. Walla Walla University, College Place, WA: 91(англ.)
  3. а б в Hochberg, F.G. (1997). Octopus rubescens. Proceedings of the workshop on the fishery and market potential of octopus in California. Smithsonian Institution (Washington, DC).(англ.)
  4. Hochberg, F.G. (1998). Octopus rubescens. In: P.V. Scott & J.A. Blake (Eds.) Taxonomic Atlas of the Benthic Fauna of the Santa Maria Basin and the Western Santa Barbara Channel: Vol. 8. (pp. 213—218). Santa Barbara, California, Santa Barbara Museum of Natural History.(англ.)
  5. Berry, S.S. 1953. Preliminary diagnoses of six west American species of Octopus. Leaflets in Malacology 1:51–58.(англ.)
  6. а б Dorsey, E.M. (1976). Natural history and social behavior of Octopus rubescens (Berry). M. Sc. University of Washington, Seattle, WA: 44.(англ.)
  7. Anderson, R.C. (2006). «On West Coast Octopuses including a field key to west coast species.» The Festivus 38(1): 5–6.(англ.)
  8. Mather, J.A. & R.C. Anderson (1993). «Personalities of Octopuses (Octopus rubescens).» Journal of Comparative Psychology 107(3): 336—340.(англ.)
  9. Anderson, R.C., P.D. Hughes, J.A. Mather & C.W. Steele (1999). «Determination of the diet of Octopus rubescens though examination of its beer bottle dens in Puget Sound.» Malacologia 41(2): 455—460.(англ.)
  10. Laidig, T.E., Adams, P.B., Baxter, C.H. & Butler, J.L. (1995). Feeding on euphausiids by Octopus rubescens. California Fish and Game Technical Report 81(2): 77–79.(англ.)
  11. Warren, L. R., Scheier, M. F. & Riley, D.A. (1974). Colour changes of Octopus rubescens during attacks on unconditioned and conditioned stimuli. Animal Behaviour 22(1): 211—219. DOI:10.1016/S0003-3472(74)80071-0(англ.)
  12. Onthank, K.L. and Cowles, D.L. (2011). Prey selection in Octopus rubescens: Possible roles of energy budgeting and prey nutritional composition. Marine Biology 158(12): 2795—2804. DOI:10.1007/s00227-011-1778-4(англ.)

Посилання

ред.