Нардія землекелихова
Нардія землекелихова (Nardia geoscyphus) — вид печіночників порядку юнгерманіальних (Jungermanniales)[1].
| Нардія землекелихова | |
|---|---|
_2359.JPG)
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Відділ: | Печіночники (Marchantiophyta) |
| Клас: | Jungermanniopsida |
| Порядок: | Юнгерманіальні (Jungermanniales) |
| Родина: | Голошапкові (Gymnomitriaceae) |
| Рід: | Нардія (Nardia) |
| Вид: | N. geoscyphus
|
| Біноміальна назва | |
| Nardia geoscyphus (De Not.) Lindb.
| |
Поширення
ред.Батьківщиною є Європа, Макаронезія Азія, Північна Америка, Нова Зеландія[2].
Росте у світлих або злегка тінистих місцях на помірно сухому або вологому, без вапна, але часто багатому гумусом, піщаному або суглинистому ґрунті; його також можна знайти на (приземлених) скелях.
Характеристика
ред.Розпростерті рослини мають довжину до 1 сантиметра і утворюють зелені або світло-коричневі, зазвичай менші килимки. Стебла вкриті ризоїдами і мають щільне листя. Похило виросле листя приблизно кругле і зазвичай розділене на дві тупі частки з неглибоким розрізом. Підлистки ланцетні й зазвичай повністю розвинені лише на кінчику родючих стебел; в інших випадках вони часто лише рудиментарні. Клітини листя тонкостінні, мають значно потовщені кути клітин і мають розмір близько 45 мікрометрів у середині листка. Кожна клітина містить два-три досить великі масляні тільця. Статевий розподіл дводомний. Спорогони поширені, виводкові тіла відсутні.
Примітки
ред.- ↑ Nardia geoscyphus. The Catalogue of Life (англ.). Процитовано 15.02.2024.
- ↑ Nardia geoscyphus. Global Biodiversity Information Facility (англ.). Процитовано 15.02.2024.
Джерела
ред.- Jan-Peter Frahm, Wolfgang Frey: Moosflora (= UTB. 1250). 4., neubearbeitete und erweiterte Auflage. Ulmer, Stuttgart 2004, ISBN 3-8252-1250-5.
- Martin Nebel, Georg Philippi (Hrsg.): Die Moose Baden-Württembergs. Band 3: Spezieller Teil (Bryophyta: Sphagnopsida, Marchantiophyta, Anthocerotophyta). Ulmer, Stuttgart 2005, ISBN 3-8001-3278-8.
- Heribert Köckinger: Die Horn- und Lebermoose Österreichs (Anthocerotophyta und Marchantiophyta), Catalogus Florae Austriae, II Teil, Heft 2, ISBN 978-3-7001-8153-8.