Відкрити головне меню

Nakajima A2N (яп. 九〇式艦上戦闘機) — серійний палубний винищувач Імперського флоту Японії 30-х років 20 століття.

Nakajima A2N
Nakajima A2N
Призначення: палубний винищувач
Перший політ: 1929
Прийнятий на озброєння: 1932
Знятий з озброєння: 1941
Період використання: 1932-1941
На озброєнні у: Naval Ensign of Japan.svg Імперський флот Японії
Розробник: Nakajima[d]
Всього збудовано: близько 100 (A2N)
66 (A3N)
Екіпаж: 1 особа
Крейсерська швидкість: 166 км/год
Максимальна швидкість (МШ): 293 км/год
Дальність польоту: 501 км
Тривалість польоту: 3 год
Практична стеля: 9 000 м
Довжина: 6,18 м
Висота: 3,20 м
Розмах крила: 9,37 м
Площа крила: 19,74 м²
Споряджений: 1 550 кг
Двигуни: 1 х Nakajima Kotobuki 2 (580 к.с.)
Кулеметне озброєння: 2х7,7-мм кулемети Тип 97

Історія створенняРедагувати

У 1928 році Імператорський флот Японії купив у США взірець Boeing 69B (експортний варіант літака Boeing F2B) для порівняльних випробувань з тільки-що прийнятим на озброєння літаком Nakajima A1N. Випробування показали повну перевагу американського літака. Наступного року в США був куплений взірець літака Boeing P-12, який ще більше переважав японський літак. Флот поставив задачу фірмі Накадзіма покращити конструкцію літака Nakajima A1N, щоб подолати відставання від американської техніки.

Роботу виконував колектив конструкторів під керівництвом Такао Йошида. В грудні 1929 року був збудований перший прототип, а незабаром і другий. Конструктивно прототип не дуже відрізнявся від попередника: фюзеляж залишився практично без змін, була перероблена біпланна коробка, конструкція якої нагадувала Boeing 69B. Колеса шасі для зменшення аеродинамічного опору були закриті обтічниками. Силова установка - ліцензійний двигун Bristol Jupiter VI потужністю 450к.с. Озброєння - один 7,7-мм кулемет. Випробування показали, що новий літак практично нічим не перевершив свого попередника, тому прототип був відхилений.

У травні 1931 року під керівництвом Дзінго Курізара був збудований ще один прототип практично нового літака, який фактично був копією американського Boeing 69B. Цього разу літак повністю задовольняв вимогам замовника - він вийшов легким та маневреним. Після успішного завершення випробувань літак був прийнятий на озброєння під назвою «Палубний винищувач флоту Тип 90 Модель 1» (A2N1 Модель 1).

Опис конструкціїРедагувати

Літак Nakajima A2N - класичний біплан змішаної конструкції. Силовий набір літака був металевий з полотняною обшивкою; Набір крил змішаний: лонжерони металічні, нервюри дерев'яні, обшивка полотняна.

На літаку стояв двигун Nakajima Kotobuki-2 потужністю 550 к.с. Озброєння складалось з двох 7,7-мм кулеметів, розташованих на верхньому крилі, поза зоною руху гвинта. Паливний бак був окремим обтічним елементом, який розміщувався під фюзеляжем. Така конструкція, запозичена в Boeing F4B, була невдалою, тому в наступній версії A2N2 Модель 2, яка стала основною у виробництві, бензобаки розмістили традиційно у фюзеляжі. Кулемети, розміщені на крилах, виявились нестійкими, і у версії A2N2 їх розмістили на фюзеляжі, використавши синхронізатор.

У 1933 році з'явилась версія A2N3 Модель 3, наяку ставився потужніший двигун Nakajima Ha-1 Kotobuki-2 KAI-1 потужністю 585 к.с. Крім того, змінилась конструкція верхнього крила, яке мало V-подібний профіль з кутом 5 градусів. На базі цієї машини був розроблений двомісний навчальний літак A3N1.

Всього з 1931 по 1935 рік було збудовано більше 100 літаків A2N та 66 літаків A3N.

Тактико-технічні характеристики (A2N1)Редагувати

Технічні характеристикиРедагувати

Льотні характеристикиРедагувати

  • Максимальна швидкість: 293 км/г на висоті 3000 м
  • крейсерська швидкість: 166 км/г
  • Швидкість набору висоти 3000 м: 5,75 хв
  • Практична дальність: 501 км
  • Практична стеля: 9 000 м

ОзброєнняРедагувати

  • Кулеметне:2× 7,7 мм кулемети «Тип 97»
  • Бомбове:
    • 2 х 30 кг або
    • 1 х 60 кг бомб

МодифікаціїРедагувати

  • A2N - прототип (4 екз.)
  • A2N1 (Type 90-I) - серійний літак; кулемети розміщувались на верхньому крилі; випущена невелика кількість;
  • A2N2 (Type 90-II) - серійний літак; кулемети розміщені на носовій частині; паливний бак розміщений всередині фюзеляжу;
  • A2N3 (Type 90-III) - серійний літак; потужніший двигун Nakajima Ha-1 Kotobuki-2 KAI-1 (585 к.с.); новий профіль верхнього крила
  • A3N1 - двомісний навчальний літак

Історія використанняРедагувати

Літаки Nakajima A2N швидко завоювали міжнародне визнання завдяки створеній пілотажній групі «Цирк Генди», в яку входили офіцери флоту, майстри пілотажу Генда, Номура та Окамура. Група гастролювала по світу, показуючи свою майстерність .

Літаки Nakajima A2N базувались на японських авіаносцях «Хошо», «Каґа» та «Рюдзьо». З початком японсько-китайської війні вони взяли активну участь у бойових діях. На початковому етапі вони переважали китайські ВПС, озброєні застарілими літаками. Але з вересня 1937 року в Китай почала надходити нова авіаційна техніка, в тому числі з СРСР, з якого прибули не тільки нові літаки, але й досвідчені льотчики-добровольці. Боротись на рівних з І-15 та І-16 не могли не тільки Nakajima A2N, але й новіші Nakajima A4N. Тому, щоб уникнути неминучих втрат, вони поступово замінювались новими монопланами Mitsubishi A5M. До листопада 1937 році всі Nakajima A2N були переведені з авіаносців у тилові частини. Частина з них була перероблена у навчальні літаки A3N.

ДжерелаРедагувати

  • Tadeusz Januszewski, Krzysztof Zalewski. Japońskie samoloty marynarki 1912-1945 ISBN 83-86776-50-1

ПосиланняРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Nakajima A2N