Mitsubishi Ki-57

японський військово-транспортний літак періоду Другої світової війни

Mitsubishi Ki-57 (яп. 三菱 キ57) — серійний військово-транспортний літак Імперської армії Японії та Імперського флоту Японії (під назвою L4M1) періоду Другої світової війни. Був створений на базі бомбардувальника Mitsubishi Ki-21

Mitsubishi Ki-57
Mitsubishi MC-20-II.jpg
Призначення: військово-транспортний літак
Перший політ: серпень 1940
Прийнятий на озброєння: 1942
Знятий з озброєння: 1945
Період використання: 1942–1945
На озброєнні у: War flag of the Imperial Japanese Army.svg Імперська армія Японії
Naval Ensign of Japan.svg Імперський флот Японії
Розробник: Mitsubishi
Виробник: Mitsubishi
Всього збудовано: 507
Екіпаж: 4 особи
Крейсерська швидкість: 360 км/год
Максимальна швидкість (МШ): 470 км/год
Дальність польоту: 3 000 км
Практична стеля: 8 000 м
Довжина: 16,10 м
Висота: 4,86 м
Розмах крила: 22,60 м
Площа крила: 70,08 м²
Споряджений: 8 173 кг
Двигуни: 2 х Mitsubishi Ha-102
Тяга (потужність): 2 х 1 080 к.с.

В в «довгій» нумерації літаків японської армії позначався Армійський транспортний літак Тип 100 (яп. 一〇〇式輸送機). В цивільній авіації отримав позначення MC-20. Кодова назва союзників — «Топсі» (англ. Topsy).


Історія створенняРедагувати

В грудні 1938 року дві японські авіакомпанії «Японський авіатранспорт» і «Міжнародні авіалінії Японії» злились в одну — «Японські авіалінії». В новій компанії авіапарк був доволі різношерстий і складався з імпортних і виготовлених за ліцензією Douglas DC-2, Douglas DC-3 і Lockheed 14[en], а також цілого ряду японських транспортних літаків міжвоєнного періоду. Тому одним з перших цілей авіакомпанії стало отримання сучасного транспортного літака від місцевих виробників. Цей літак планувалось використовувати на міжнародних трасах, тому його характеристики мали відповідати світовому рівню, на який вже вийшли японські військові літаки. Оскільки вже створений Mitsubishi Ki-21 демонстрував характеристики (швидкість, дальність польоту, навантаження) які відповідали очікуванням компанії, було вирішено звернутись саме до Mitsubishi.

В серпні 1939 року, майже відразу після того як «Японські авіалінії» були знову реорганізовані в «Імперські японські авіалінії» і отримали велику підтримку уряду, почалась розробка нового літака під керівництвом Кеносуке Одзава. Попередній проєкт літака зацікавив також військових, яким був потрібен десантний та штабний літак. Тому проектування літака було вирішено продовжити із врахуванням вимог Імперської армії Японії. Літак мав перевозити 11 пасажирів та 300 кг вантажу на дальність 1400 км при швидкості 300 км/г на висоті 2000-4000 м. Максимальна дальність польоту з комерційним вантажем мала становити 2000 км, без вантажу — 3000 км. Екіпаж мав складатись з 4 осіб, а злітна маса — не більше 7900 кг.[1].

Транспортний літак зберіг від Ki-21-I крило, хвостову частину фюзеляжу, шасі та силову установку. Фюзеляж був спроектований заново, ставши тепер низькопланом, 11 пасажирів розміщувались в двох рядах по двох сторонах фюзеляжу. Перший літак піднявся у повітря у серпні 1940 року. Льотні випробування пройшли успішно оскільки більшість агрегатів були вже протестовані. Ситуацію не погіршила навіть аварія четвертого прототипу, яка відбулась в грудні 1940 року коли під літак розбився в Токійській затоці поблизу Тіба. До кінця року обидва варіанти були запущені в серійне виробництво: цивільний під назвою MC-20-I, військовий — «Армійський транспортний літак Тип 100 Модель 1» (або Ki-57-I). Невелика кількість літаків була передана Імперському флоту Японії, де вона отримала позначення «морський транспортний літак Тип 0 Модель 11» (або L4M1).[1]

В березні 1941 року на озброєнні опинилась нова модифікація бомбардувальника — Ki-21-II і Mitsubishi почало переносити застосовані покращення і на транспортній версії. Проте замість двигунів Mitsubishi Ha-101 були використані менш потужні Mitsubishi Ha-102 потужністю 1080 к. с., також хоча гондоли двигуна були перероблені, люки шасі не закривались. Нова модифікація транспортного літака була готова в травні 1942 року. Вона отримала назву MC-20-II (цивільний варіант), та «Армійський транспортний літак Тип 100 Модель 2» (або Ki-57-II) — військовий варіант.[2]

Загалом на заводах Mitsubishi було виготовлено 101 літака Ki-57-IMC-20-II) і 406 Ki-57-IIMC-20-II). В 1944 році планувалось також почати виробництво літака на заводах Kokusai, але цього не вдалось зробити.[2] Останній літак зійшов з конвеєра в грудні 1945 року[3].

МодифікаціїРедагувати

Виробництво за роками[4]
Період Кількість
Ki-57-I / MC-20-I
Листопад 1940 — Березень 1941 27
Квітень 1941 — Березень 1942 69
Квітень 1942 — Травень 1942 5
Ki-57-II / MC-20-II
Травень 1942 — Березень 1943 72
Квітень 1943 — Березень 1944 221
Квітень 1944 — Січень 1945 113
Всього 507
  • Ki-57-I («Армійський транспортний літак Тип 100 Модель 1») — оснащений двигунами Nakajima Ha-5 KAI потужністю 950 к.с.
  • MC-20-I — цивільний варіант Ki-57-I
  • Ki-57-II («Армійський транспортний літак Тип 100 Модель 2») — оснащений двигунами Mitsubishi Ha-102 потужністю 1 080 к.с.
  • MC-20-II — цивільний варіант Ki-57-II
  • L4M1 («Морський транспортний літак Тип 0») — варіант Ki-57-I на озброєнні Імперського флоту Японії

Історія використанняРедагувати

 
Зламаний Ki-57 на острові Хонсю. Осінь 1945.

Воєнне використанняРедагувати

Літаки Ki-57 використовувались як транспортні, зв'язкові та для перевезення десантників, а цивільний варіант — для перевезення пасажирів. Частина цивільних літаків також залучалась для військових перевезень. Союзники стикались з ним на всіх театрах війни на Тихому океані.

Найвідомішою операцією, в якій взяли участь Ki-57, була висадка десантників на аеродром та нафтопереробний завод в околицях Палембанга 14 лютого 1942 року. В той час Японія отримувала 40 % нафти саме з Суматри. 9 лютого з затоки Камрань[en] була відправлена морська десантна експедиція, але існувала загроза що союзники знищать нафтопереробні заводи до її прибуття. Тому було вирішено використати повітряний десант, для цього було залучено 1-й десантний полк, який 14 лютого вилетів з Кахангу[en] і Клуанг[en]. Сам десант відбувався після бомбардування аеродрому, після чого з висоти 200 м було синуто 260 десантників. Після декількох сутичок союзники відступили. Паралельно 100 десантинків було скинуто над нафтопереробними заводами, де опір був значно сильніший і завод був захоплений тільки наступно дня, і союзники так і не встиги знищити заводи. 15 лютого десантникам були надіслані підкріплення і було захоплено саме місто. Тої ночі також нарешті прибув морський десант і японські війська повністю закріпили свої позиції.[5]

Цивільне використанняРедагувати

 
MC-20-I японської газети Асахі Сімбун, який мав на борту все необхідне для підготовки і надсилання статей.

Після закінчення бойових дій MC-20/Ki-57 використовувались під контролем союзників до 10 жовтня 1945 року, оскільки союзницькі бомбардування сильно зашкодили наземним комунікаціям, після чого всі польоти японських літаків були припинені.[3]

Після закінчення війни трофейні Ki-57 використовувались в Китаї та Радянському Союзі. За відгуками радянського пілота В.Вінницького, який багато літав на цьому літаку, і одного разу возив на ньому Мао Цзедуна, MC-20 був найкращим літаком у своєму класі, явно переважаючи Лі-2 та C-47.

Тактико-технічні характеристикиРедагувати

Дані з Japanese Aircraft of the Pacific War[6] і The Mitsubishi Ki-21[7]

Ki-57-I Ki-57-II
Екіпаж 4 особи
Довжина 16,1 м
Висота 4,77 м 4,86 м
Розмах крил 22,6 м
Площа крил 70,08 м ²
Маса пустого 5 522 кг 5 585 кг
спорядженого 7 860 кг 8 173 кг
максимальна злітна 8 437 кг 9 120 кг
Навантаження на крило 112.2 кг/м2 116.6 кг/м2
Об'єм паливних баків 2500 л
Двигуни 2 x Nakajima Ha-5 KAI 2 x Mitsubishi Ha-102
Потужність злітна 2 x 950 к. с. 2 x 1080 к.с.
операційна 2 x 1080 к. с.
(на висоті 4000 м)
2 x 1055 к.с.
(на висоті 2800 м)
Питома потужність 4.1 кг/к.с. 3.8 кг/к.с.
Швидкість максимальна 430 км/г (на висоті 3 400 м) 470 км/г (на висоті 5 800 м)
крейсерська 320 км/г (на висоті 3 000 м) -
Швидкість підйому на висоту 5 км — 12 хв. 10 c на висоту 6 км — 15 хв. 45 с
Дальність операційна 1500 км 1500 км
максимальна 3000 км 3000 км
Практична стеля 7 000 м 8 000 м

ОператориРедагувати

ВійськовіРедагувати

  Японська імперія[3][4]

  ВПС Імператорської армії Японії

  • 20-та окрема рота ВПС (березень 1943 — травень 1945; Японія, Рабаул, Нова Гвінея)
  • 108-й авіазагін ВПС (жовтень 1944 — серпень 1945;)
  • 109-й авіазагін ВПС (жовтень 1944 — серпень 1945; Малайя, Суматра, Французький Індокитай)
  • 1-й десантний авіазагін (1941—1942; Малайя, Нідерландська Ост-Індія)
  • Окремі групи командування:
    • 7-ма авіабригада (липень 1941 — серпень 1945; Китай, Французький Індокитай, Таїланд, Малайя, Бірма, Філіппіни, Борнео, Японія)
    • 4-та авіадивізія (1942 — серпень 1945; Маньчжурія, Філіппіни, Японія)
    • 9-та авіадивізія (липень 1941 — серпень 1945; Суматра, Малайя, Сулавесі, Ява, Філіппіни, Формоза, Французький Індокитай, Борнео, Японія)
    • 2-гий авіакорпус (липень 1941 — липень 1942; Маньчжурія)
    • 2-га повітряна армія (липень 1942 — серпень 1945; Маньчжурія)
    • 3-тя повітряна армія (1942 — серпень 1945; Бірма, Таїланд, Маньчжурія, Французький Індокитай)
    • 4-та повітряна армія (листопад 1943 — лютий 1945; Нова Британія, Нова Гвінея, Сулавесі, Філіппіни)
    • 6-та повітряна армія (грудень 1944 — серпень 1945; Японія)

  Авіація імперського флоту Японії

  КНР

  Повітряні сили Китайської Народної Республіки

ЦивільніРедагувати

  Японська імперія
  Маньчжоу-го

ДжерелаРедагувати

Книги
  • О. Дорошкевич. Самолеты Японии второй мировой войны.-Минск, Харвест, 2004
  • Серия: История авиационной техники. Авиация Японии во Второй мировой войне. Часть вторая: Каваниси-Мицубиси. — Издательский отдел ЦАГИ, 1996
  • Francillon, Rene (1970). Japanese Aircraft of the Pacific War. TBS The Book Service Ltd. с. 583pp. ISBN 978-0370000336. 
Статті
  • Francillon, René J. The Mitsubishi Ki-21 // Aircraft in Profile. — Leatherhead, Surrey, UK : Profile Publications Ltd, 1967. — № 172. (англ.)

ПриміткиРедагувати

  1. а б Francillon, 1967, с. 11.
  2. а б Francillon, 1967, с. 13.
  3. а б в Francillon, 1970, с. 182-185.
  4. а б Francillon, 1967, с. 14.
  5. Francillon, 1967, с. 12-13.
  6. Francillon, 1970, с. 185.
  7. Francillon, 1966, с. 16.

ПосиланняРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Mitsubishi Ki-57

<include> </include>