Abierto Mexicano TELCEL

(Перенаправлено з Mexican Open (теніс))

Abierto Mexicano Telcel — професійний тенісний турнір, що проводиться наприкінці лютого в Акапулько (Мексика) на хардових кортах місцевого «Fairmont Acapulco Princess». Чоловічий турнір проводиться з 1993 року, з 2009 року належить до серії ATP 500 з призовим фондом близько 1,6 млн. доларів і має турнірну сітку, розраховану на 32 учасники в одиночному розряді і 16 пар. Жіночий турнір проводиться з 2001 року і належить до міжнародної серії WTA з призовим фондом 250 тисяч доларів США і турнірною сіткою, розрахованою на 32 учасниці в одиночному розряді та 16 пар.

Abierto Mexicano Telcel
Інформація
Засновано 1993
Розташування Акапулько, Мексика
Акапулько
 Мексика
Арена Fairmont Acapulco Princess
Покриття Хард
Сайт abiertomexicanodetenis.com
Категорія ATP World Tour 500 series
Сітка 32M/16Q/16D
Призові $1,226,500
Категорія International
Сітка 32M/32Q/16D
Призові $220,000

Загальна інформація ред.

Історія турніру

Відкритий чемпіонат Мексики засновано на початку сезону-1993 в Мехіко: в рамках розширення відрізку календаря основного туру ATP між Відкритим чемпіонатом Австралії та великим турніром у Індіан-Веллсі. В останній момент він заповнив місце, призначене для єдиного ґрунтового призу в цей період. 1997 року, в рамках реформи календаря, мексиканське змагання базової серії перенесено на пізню осінь, ввійшовши в регіональну ґрунтову серію. На цьому місці турніри протрималися лише два сезони і вже 1999 року ATP запропонувала мексиканцям та їхнім латиноамериканським колегам (у той період в серію також входили турніри Chile Open і Claro Open Colombia) перенести свої змагання на лютий, виділивши для одного з них більш престижну категорію ATP International Gold і погодившись навіть на однорічну відсутність кожного з турнірів у календарі. Більш статусну ліцензію, в підсумку, викупили мексиканці, які з року в рік піднімаючи престижність свого змагання, додали до нього і жіночий турнір, викупивши у WTA ліцензію на змагання однієї з базових категорій, яка звільнилася після перенесення на осінь та зміни статусу турніру в Сан-Паулу, паралельно перенісши свій чемпіонат в інший спортивний комплекс - до Акапулько, який більше відповідає новому розміру турніру.

Напередодні сезону-2014 в історії мексиканського чемпіонату відбулася ще одна зміна: скориставшись фінансовими проблемами турнірів у Сан-Хосе і Мемфісі (обидва - США) а також бажанням організаторів у Ріо-де-Жанейро повернути собі головний тур ATP, власники турніру в Акапулько перевели своє змагання на хард, маючи намір посилити склад учасників. Один з американських турнірів, як наслідок, було закрито, а другий - понизив свій статус; бразильці ж заповнили місце мексиканців як елітного ґрунтового змагання в цей період.

Переможниці та фіналісти

Лідерами чоловічого одиночного турніру за кількістю перемог є Томас Мустер і Давид Феррер, які по чотири рази перемагали на місцевих кортах, при цьому австрієць виграв свої титули ще на турнірі базової серії, а іспанець переміг у чемпіонаті як на ґрунті , так і на харді. Парний турнір у чоловіків більш різноманітний за кількістю переможців і лише Дональдові Джонсону вдавалося виграти місцевий чемпіонат тричі; ще на рахунку восьми теннісистів по два титули. Ще більш різноманітний список переможниць жіночого одиночного турніру: жодна з тенісисток не змогла виграти місцеве змагання понад двічі. Найтитулованішими учасницями жіночих парних турнірів є Марія Хосе Мартінес Санчес і Аранча Парра Сантонха, які по тричі вигравали турнір з різними партнерками.

Фінали ред.

Чоловіки. Одиночний розряд ред.

 
Томас Мустер (1993–96) утримує рекорди за найбільшою кількістю здобутих титулів загалом і підряд (чотири).
Рік Чемпіон Фіналіст Рахунок
1993   Томас Мустер   Карлос Коста 6–2, 6–4
1994   Томас Мустер (2)   Роберто Жабалі 6–3, 6–1
1995   Томас Мустер (3)   Фернандо Мелігені 7–6(7–4), 7–5
1996   Томас Мустер (4)   Їржі Новак 7–6(7–3), 6–2
1997   Франсіско Клавет   Хоан Альберт Вілока 6–4, 7–6(9–7)
1998   Їржі Новак   Ксав'є Малісс 6–3, 6–3
1999 Не проводився
2000   Хуан Ігнасіо Чела   Маріано Пуерта 6–4, 7–6(7–4)
2001   Густаво Куертен   Гало Бланко 6–4, 6–2
2002   Карлос Моя   Фернандо Мелігені 7–6(7–4), 7–6(7–4)
2003   Агустін Кальєрі   Маріано Сабалета 7–5, 3–6, 6–3
2004   Карлос Моя (2)   Фернандо Вердаско 6–3, 6–0
2005   Рафаель Надаль   Альберт Монтаньєс 6–1, 6–0
2006   Луїс Орна   Хуан Ігнасіо Чела 7–6(8–6), 6–4
2007   Хуан Ігнасіо Чела (2)   Карлос Моя 6–3, 7–6(7–2)
2008   Ніколас Альмагро   Давід Налбандян 6–1, 7–6(7–1)
2009   Ніколас Альмагро (2)   Гаель Монфіс 6–4, 6–4
2010   Давид Феррер   Хуан Карлос Ферреро 6–3, 3–6, 6–1
2011   Давид Феррер (2)   Ніколас Альмагро 7–6(7–4), 6–7(2–7), 6–2
2012   Давид Феррер (3)   Фернандо Вердаско 6–1, 6–2
2013   Рафаель Надаль (2)   Давид Феррер 6–0, 6–2
↓  Покриття змінено з ґрунтового на тверде  ↓
2014   Григор Димитров   Кевін Андерсон 7–6(7–1), 3–6, 7–6(7–5)
2015   Давид Феррер (4)   Кей Нісікорі 6–3, 7–5
2016   Домінік Тім   Бернард Томіч 7–6(8–6), 4–6, 6–3
2017   Сем Кверрі   Рафаель Надаль 6–3, 7–6(7–3)
2018   Хуан Мартін дель Потро   Кевін Андерсон 6–4, 6–4
2019   Нік Киріос   Александр Зверєв 6–3, 6–4
2020   Рафаель Надаль (3)   Тейлор Фріц[en] 6–3, 6–2
2021   Александр Зверєв   Стефанос Ціціпас 6–4, 7–6(7–3)
2022   Рафаель Надаль (4)   Кемерон Норрі[en] 6–4, 6–4
2023   Алекс де Мінор   Томмі Пол[en] 3–6, 6–4, 6–1
2024   Алекс де Мінор   Каспер Рууд 6–4, 6–4

Жінки. Одиночний розряд ред.

Table no:1

Рік Чемпіонка Фіналістка Рахунок
2001   Аманда Кетцер   Олена Дементьєва 2–6, 6–1, 6–2
2002   Катарина Среботнік   Паола Суарес 6–7(1), 6–4, 6–2
2003   Аманда Кетцер   Маріана Діас Оліва 7–5, 6–3
2004   Івета Бенешова   Флавія Пеннетта 7–6(5), 6–4
2005   Флавія Пеннетта   Людмила Черванова 3–6, 7–5, 6–3
2006   Анна-Лена Гронефельд   Флавія Пеннетта 6–1, 4–6, 6–2
2007   Емілі Луа   Флавія Пеннетта 7–6(0), 6–4
2008   Флавія Пеннетта   Алізе Корне 6–0, 4–6, 6–1
2009   Вінус Вільямс   Флавія Пеннетта 6-1, 6-2
2010   Вінус Вільямс   Полона Герцог 2–6, 6–2, 6–3
2011   Хісела Дулко   Арантча Парра Сантонха 6–3, 7–6(7–5)
2012   Сара Еррані   Флавія Пеннетта 5–7, 7–6(7–2), 6–0
2014   Домініка Цібулкова   Крістіна Макгейл 7–6(7–3), 4–6, 6–4
2015   Тімеа Бачинскі   Каролін Гарсія 6–3, 6–0
2016   Слоун Стівенс   Домініка Цибулькова 6–4, 4–6, 7–6(7–5)
2017   Леся Цуренко   Крістіна Младенович 6–1, 7–5
2018   Леся Цуренко (2)   Штефані Фегеле 5–7, 7–6(7–2), 6–2
2019   Ван Яфань   Софія Кенін 2–6, 6–3, 7–5
2020   Гезер Вотсон   Лейла Анні Фернандес 6–4, 6–7(8–10), 6–1

Парний розряд. Чоловіки ред.

 
Міхал Мертиняк (2008–09) утримує разом з Доналдом Джонсоном (2000–01) і Давідом Марреро (2012–13) рекорд у чоловічому парному розряді за кількістю титулів підряд (два).
Рік Чемпіони Фіналісти Рахунок
1993   Леонардо Лаваль
  Жайме Онсінс
  Орасіо де ла Пенья
  Хорхе Лосано
7–6, 6–4
1994   Франсіско Монтана
  Браян Шелтон
  Люк Єнсен
  Мерфі Єнсен
6–3, 6–4
1995   Хав'єр Франа
  Леонардо Лаваль (2)
  Марк-Кевін Гелльнер
  Дієго Наргісо
7–5, 6–3
1996   Доналд Джонсон
  Франсіско Монтана (2)
  Ніколас Перейра
  Еміліо Санчес
6–2, 6–4
1997   Ніколас Лапентті
  Даніель Оршанік
  Луїс Еррера
  Маріано Санчес
4–6, 6–3, 7–6
1998   Їржі Новак
  Давід Рікл
  Даніель Оршанік
  Давід Родіті
6–4, 6–2
1999 Не проводився
2000   Байрон Блек
  Доналд Джонсон (2)
  Гастон Етліс
  Мартін Родрігес
6–3, 7–5
2001   Доналд Джонсон (3)
  Густаво Куертен
  Девід Адамс
  Мартін Гарсія
6–3, 7–6(7–5)
2002   Боб Браян
  Майк Браян
  Мартін Дамм
  Давід Рікл
6–1, 3–6, [10–2]
2003   Марк Ноулз
  Деніел Нестор
  Давид Феррер
  Фернандо Вісенте
6–3, 6–3
2004   Боб Браян (2)
  Майк Браян (2)
  Хуан Ігнасіо Чела
  Ніколас Массу
6–2, 6–3
2005   Давид Феррер
  Сантьяго Вентура
  Їржі Ванек
  Томаш Зіб
4–6, 6–1, 6–4
2006   Франтішек Чермак
  Леош Фридль
  Потіто Стараче
  Філіппо Воландрі
7–5, 6–2
2007   Потіто Стараче
  Мартін Вассальйо Аргуельйо
  Лукаш Длуги
  Павел Візнер
6–0, 6–2
2008   Олівер Марах
  Міхал Мертиняк
  Агустін Кальєрі
  Луїс Орна
6–2, 6–7(3–7), [10–7]
2009   Франтішек Чермак
  Міхал Мертиняк (2)
  Лукаш Кубот
  Олівер Марах
4–6, 6–4, [10–7]
2010   Лукаш Кубот
  Олівер Марах (2)
  Фабіо Фоніні
  Потіто Стараче
6–0, 6–0
2011   Віктор Генеску
  Горія Текеу
  Марсело Мело
  Бруно Соарес
6–1, 6–3
2012   Давід Марреро
  Фернандо Вердаско
  Марсель Гранольєрс
  Марк Лопес
6–3, 6–4
2013   Лукаш Кубот (2)
  Давід Марреро (2)
  Сімоне Болеллі
  Фабіо Фоніні
7–5, 6–2
2014   Кевін Андерсон
  Меттью Ебдер
  Фелісіано Лопес
  Макс Мирний
6–3, 6–3
2015   Іван Додіг
  Марсело Мело
  Маріуш Фирстенберг
  Сантьяго Гонсалес
7–6(7–2), 5–7, [10–3]
2016   Трет Х'юї
  Макс Мирний
  Філіпп Пецшнер
  Александер Пея
7–6(7–5), 6–3
2017   Джеймі Маррей
  Бруно Соарес
  Джон Ізнер
  Фелісіано Лопес
6–3, 6–3
2018   Джеймі Маррей (2)
  Бруно Суареш (2)
  Боб Браян
  Майк Браян
7–6(7–4), 7–5
2019   Александр Зверєв
  Міша Зверєв[en]
  Остін Крайчек
  Артем Сітак[en]
2–6, 7–6(7–4), [10–5]
2020   Лукаш Кубот (3)
  Марсело Мело (2)
  Хуан Себастьян Кабаль
  Роберт Фара
7–6(8–6), 6–7(4–7), [11–9]
2021   Кен Скупскі
  Ніл Скупскі
  Марсель Гранольєрс
  Орасіо Себальйос
7–6(7–3), 6–4
2022   Фелісіано Лопес
  Стефанос Ціціпас
  Марсело Аревало
  Жан-Жульєн Роєр
7–5, 6–4
2023   Александер Ерлер[en]
  Лукас Мідлер[en]
  Натаніел Ламмонс[en]
  Джексон Вітроу[en]
7–6(11–9), 7–6(7–3)
2024   Юго Нис[en]
  Ян Зелінський[en]
  Сантьяго Гонсалес[en]
  Ніл Скупскі
6–3, 6–2

Жінки. Парний розряд ред.

 
Марія Хосе Мартінес Санчес (2001, 2008–09) єдина тенісиска, яка тричі ставала чемпіонкою в парному розряді в Акапулько.
 
Нурія Льягостера Вівес (2008–09) ділить із Мартінес Санчес рекорд за виграшами поспіль (два).
Рік Чепріонки Фіналістки Рахунок
2001   Марія Хосе Мартінес Санчес
  Анабель Медіна Ґарріґес
  Вірхінія Руано Паскуаль
  Паола Суарес
6–4, 6–7(5–7), 7–5
2002   Вірхінія Руано Паскуаль
  Паола Суарес
  Тіна Крижан
  Катарина Среботнік
7–5, 6–1
2003   Емілі Луа
  Оса Свенссон
  Петра Мандула
  Патріція Вартуш
6–3, 6–1
[[2004   Лайза Макші
  Мілагрос Секера
  Ольга Благотова
  Габріела Навратілова
2–6, 7–6(7–5), 6–4
2005   Аліна Жидкова
  Тетяна Перебийніс
  Роза Марія Андрес Родрігес
  Кончіта Мартінес Гранадос
7–5, 6–3
2006   Анна-Лена Гренефельд
  Меган Шонессі
  Асагое Сінобу
  Емілі Луа
6–1, 6–3
2007   Лурдес Домінгес Ліно
  Арантча Парра Сантонха
  Емілі Луа
  Ніколь Пратт
6–3, 6–3
2008   Нурія Льягостера Вівес
  Марія Хосе Мартінес Санчес (2)
  Івета Бенешова
  Петра Цетковська
6–2, 6–4
2009   Нурія Льягостера Вівес (2)
  Марія Хосе Мартінес Санчес (3)
  Лурдес Домінгес Ліно
  Арантча Парра Сантонха
6–4, 6–2
2010   Полона Герцог
  Барбора Заглавова-Стрицова
  Сара Еррані
  Роберта Вінчі
2–6, 6–1, [10–2]
2011   Марія Коритцева
  Іоана Ралука Олару
  Лурдес Домінгес Ліно
  Арантча Парра Сантонха
3–6, 6–1, [10–4]
2012   Сара Еррані
  Роберта Вінчі
  Лурдес Домінгес Ліно
  Арантча Парра Сантонха
6–2, 6–1
2013   Лурдес Домінгес Ліно (2)
  Арантча Парра Сантонха (2)
  Каталіна Кастаньо
  Маріана Дуке Маріньйо
6–4, 7–6(7–1)
2014   Крістіна Младенович
  Галина Воскобоєва
  Петра Цетковська
  Івета Мельцер
6–3, 2–6, [10–5]
2015   Лара Арруабаррена
  Марія Тереса Торро Флор
  Андреа Главачкова
  Луціє Градецька
7–6(7–2), 5–7, [13–11]
2016   Анабель Медіна Ґарріґес (2)
  Арантча Парра Сантонха (3)
  Кікі Бертенс
  Юганна Ларссон
6–0, 6–4
2017   Дарія Юрак
  Анастасія Родіонова
  Маріана Дуке Маріньйо
  Вероніка Сепеде Ройг
6–3, 6–2
2018   Татьяна Марія
  Гезер Вотсон
  Кейтлін Крістіан
  Сабріна Сантамарія
7–5, 2–6, [10–2]
2019   Вікторія Азаренко
  Чжен Сайсай
  Дезіре Кравчик
  Джуліана Олмос
6–1, 6–2
2020   Дезіре Кравчик
  Джуліана Олмос
  Катерина Бондаренко
  Шерон Фічман
6–3, 7–6(7–5)

Посилання ред.