Мезоза слоникоподібна

Мезо́за слоникоподі́бна (Mesosa curculionoides Linnaeus, 1758 = Cerambyx argus Voet, 1778 = Leptura oculata Geoffroy, 1785) — вид жуків з родини вусачів.

Хорологія

M. curculionoides належить до транспалеарктичних видів палеарктичного зооґеографічного комплексу. Ареал охоплює Європу, Кавказ, Росію, Північний Казахстан, Сибір. В регіоні Українських Карпат звичайний, іноді масовий вид. Зустрічається, здебільшого, в передгір'ях, у гірську частину заходить на південно-східному макросхилі.

Екологія

Комахи трапляються на вітровалах та вирубках, в купах дров та на стовбурах дерев, квітів не відвідують. Літ триває з квітня по серпень. Личинка розвивається в деревині листяних порід.

Морфологія

Імаго

M. curculionoides — це середнього розміру жуки, довжиною до 20 мм. Тіло валькувате, вкрите дрібними сірими волосками, темне. На сірому фоні передньоспинки, з кожної сторони, виділяються дві оксамитово-чорні волосяні плями облямовані охристо-жовтими смужками волосків. Такі ж плями наявні й на надкрилах: дві невеликі при зовнішньому краю на середині, одна велика і маленька, яка часто зникає, у вершинній третині.

Личинка

Передня частина лоба личинки з поздовжніми борознами. Вусики маленькі, 3-членикові. З кожної сторони голови по 1 вічку. Гіпостом із зубцями. Мандибули довгі, з плавно вирізаним ріжучим краєм. Ментум зливається з субментумом. Пронотум в основній половині голий, блискучий, з поздовжніми борознами. Черевні мозолі ґранульовані: дорзальні в 3-4 ряди, вентральні — в 2. Дихальця маленькі, овальні, з краєвими камерами. 9-й сегмент з маленьким шипиком.

Життєвий цикл

Генерація — дворічна.

Література

1. Бартенев А. Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
2. Жирак Р. М., Пушкар В. С., Заморока А. М. Матеріали до вивчення ентомофауни північно-східної частини Івано-Франківської області // матеріали науково-практичної конференції «Природничі науки на межі століть» — Ніжин, 2004. — с. 36-37;
3. Жирак Р. М., Пушкар В. С., Заморока А. М., Парпан В.І. Доповнення до фауни деяких таксонів комах північно-східної частини Івано-Франківської області // IV Міжнародна наукова конференція «Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів» — Донецьк, 2005. — с. 50-51;
4. Загайкевич И. К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
5. Заморока А. М. Висотно-домінантний розподіл фауни жуків-вусачів на північно-східному меґасхилі Українських Карпат та південно-західній окраїні Східноєвропейської платформи // Вісн. Прикарпатського у-ту, серія біол. № 3 — Івано-Франківськ, 2003. — с. 112—127;
6. Заморока А. М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131—132;
7. Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43;

Посилання

1. Систематика виду на порталі BioLib (англ.) [Архівовано 27 жовтня 2009 у Wayback Machine.]
2. Зображення та відомості про вид на порталі cerambyx.uochb.cz (англ.) [Архівовано 12 вересня 2012 у WebCite]