Гіла

рід птахів
(Перенаправлено з Melanerpes)
Гіла
Гіла каролінська
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Дятлоподібні (Piciformes)
Родина: Дятлові (Picidae)
Рід: Гіла (Melanerpes)
Swainson, 1832
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Melanerpes
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Picus
ITIS logo.svg ITIS: 178185
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 56082
Fossilworks: 129810

Гіла[1] (Melanerpes) — рід дятлів родини дятлових (Picidae), поширених у Новому Світі. 24 представники роду - це переважно яскраві птахи, з помітним чорно-білим забарвленням, з домішкою червоного та жовтого.

ТаксономіяРедагувати

Рід гіла був запроваджений англійським орнітологом Вільямом Джоном Свенсоном у 1832 році, щоб класифікувати гілу червоновголову (Melanerpes erythrocephalus)[2]. Узагальнена назва поєднує давньогрецьке melas, що означає "чорний", та herpes, що означає "плазун"[3]. Рід утворює частину великої триби Melanerpini, куди входять також північноамериканські смоктуни з роду Sphyrapicus та монотипний рід Xiphidiopicus, що містить лише кубинського дятла (Xiphidiopicus percussus)[4].

ХарактеристикаРедагувати

Члени роду гіла — це малі та середні дятли, що зустрічаються виключно в Новому Світі. Деякі є ендеміками Вест-Індії і включають види з Іспаньйоли, Пуерто-Рико, Ямайки та Гваделупи; один підвид, вестіндський дятел з Великого Багама (M. superciliaris bahamensis) вимер у 1950-х роках. Більшість видів походять з Центральної та Південної Америки. Більшість видів мають яскраві чорно-білі узори, з окремими червоними та жовтими ознаками [5]. Дзьоби довгі і загострені, а іноді вигнуті. Статі У багатьох видів статі відрізняються, як за кольором, так і за розміром. [6]

Деякі види, такі як гіла чорновола та гіла чорношия - товариські, шукають поживу зграями, перегукуються голосом та гніздяться спільно. Вони мають складні системи розмноження і виведення пташенят, як наприклад залучення деяких молодих птахів як помічників, які допомагають у вихованні молодняку. Як і в інших дятлів, значну частину раціону складають комахи, яких деякі види дятлів ловлять комах на льоту; фрукти також становлять велику частину їхньої поживи, а деякі види споживають сік дерев. Всі вони гніздяться в дуплах, які вони видовбують у деревах, а гіла мала та гіла нікарагуанська незвичайні тим, що іноді залазять у свої дупла задки. [5]

ВидиРедагувати

Рід включає 24 види: [7]

Список літературиРедагувати

  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  2. Swainson, William John (1831). У Richardson, John. Fauna boreali-americana, or, The zoology of the northern parts of British America : containing descriptions of the objects of natural history collected on the late northern land expeditions under command of Captain Sir John Franklin, R.N.: Part 2, The Birds. с. 316. 
  3. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 140. ISBN 978-1-4081-2501-4. 
  4. Shakya, S.B.; Fuchs, J.; Pons, J.-M.; Sheldon, F.H. (2017). Tapping the woodpecker tree for evolutionary insight. Molecular Phylogenetics and Evolution 116: 182–191. doi:10.1016/j.ympev.2017.09.005. 
  5. а б Gorman, Gerard (2014). Woodpeckers of the World: A Photographic Guide. Firefly Books. с. 102. ISBN 177085309X. 
  6. Winkler, Hans; Christie, David A. (2010). Woodpeckers. Bloomsbury Publishing. с. 4. ISBN 978-1-4081-3504-4. 
  7. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Woodpeckers. World Bird List Version 6.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 5 May 2016. 

Зовнішні посиланняРедагувати