Вікіпедія

MTU Aero Engines

компанія
Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

MTU Aero Engines AG є німецьким виробником авіаційних двигунів. MTU розробляє, виробляє та надає сервісне обслуговування військовим та цивільним авіадвигунам. MTU Aero Engines раніше була відома як MTU München.

MTU Aero Engines
MTU
Типбізнес
підприємство і публічна компанія
Правова формаAktiengesellschaft[d]
Галузьаерокосмічне підприємство і авіація
Лістинг на біржіFWB: MTX[1]
ISINDE000A0D9PT0
Попередник(и)MAN Turbo AGd
Засновано1934
Штаб-квартираМюнхен
Власник(и)Kohlberg Kravis Robertsd[2]
Дочірні компаніїMTU Maintenance Hannover GmbHd і Q124034360?
mtu.de
Мапа
CMNS: MTU Aero Engines у Вікісховищі

Історія

ред.

Восени 1968, MAN Turbo GmbH та Daimler-Benz створили Entwicklungsgesellschaft für Turbomotoren GmbH на паях 50/50, поєднавши розробку авіадвигунів та виробничі інтереси.[3][4]

У липні 1969, спільне підприємство було перетворено на Motoren- und Turbinen-Union GmbH (MTU), яке виробляло авіаційні двигуни та швидкісні дизельні двигуни MAN Turbo та Daimler-Benz.[3][4] MTU München відповідали за розробку авіаційних двигунів, а MTU Friedrichshafen відповідали за розробку дизельних двигунів та газових турбін.

У 1985, Daimler-Benz купив 50 % акцій компанії MAN і зробив MTU частиною своєї дочірньої компанії DASA. У 2000, коли DASA було поєднано з іншими компаніями для створення Європейського аерокосмічного і оборонного концерну EADS, MTU було відокремлено від DASA і залишилося частиною DaimlerChrysler. У 2003, MTU було продано приватній компанії KKR. Через два роки KKR продав всі свої акції на фондових біржах Німеччини.

Компанія має розташована і у інших місцях світу, у тому числі Ванкувер, Британська Колумбія; Ряшів, Польща; та Чжухай, Китай.

Продукти

ред.

Цивільні

ред.

Джерела:[5]

  • PW4000Growth, у партнерстві з Pratt & Whitney.
  • PW1000G, у партнерстві з Pratt & Whitney.
  • PW2000, у партнерстві з Pratt & Whitney.
  • PW6000, у партнерстві з Pratt & Whitney.
  • PW300, у партнерстві з Pratt & Whitney.
  • PW500, у партнерстві з Pratt & Whitney.
  • JT8D, у партнерстві з Pratt & Whitney.
  • GP7000, у партнерстві з Engine Alliance.
  • V2500, у партнерстві з International Aero Engines.
  • GEnx, у партнерстві з General Electric.
  • CF6, субпідряд  General Electric.

Військові

ред.

Джерела:[6]

  • TP400, як частина консорціуму Europrop International.
  • EJ200, як частина консорціуму EuroJet Turbo GmbH.
  • MTR390, як частина консорціуму MTU Turbomeca Rolls-Royce (MTR).
  • RB199, як частина консорціуму Turbo-Union.
  • F414, субпідряд General Electric.
  • F110, субпідряд General Electric.
  • J79, у партнерстві з General Electric.
  • GE38, у партнерстві з General Electric.
  • T64, у партнерстві з General Electric.

Примітки

ред.
  1. ↑ MTU Aero Engines AG — Франкфуртська фондова біржа.
  2. ↑ Klawitter N. Brutale Investoren: Wie KKR ein Unternehmen skelettiert — Spiegel-Verlag, 0200. — ISSN 0038-7452; 2195-1349
  3. ↑ а б 75 years: MTU Aero Engines celebrates anniversary. Global Business Jet. Stansted News Limited. Архів оригіналу за 2 листопада 2013. Процитовано 20 грудня 2010.
  4. ↑ а б AERO ENGINES 1970. Flight International. Flight International. 1 січня 1970. Архів оригіналу за 30 червня 2017. Процитовано 20 грудня 2010.
  5. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 14 жовтня 2011. Процитовано 17 лютого 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 лютого 2009. Процитовано 17 лютого 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/MTU_Aero_Engines