ML (Meta Language) — сімейство строго типізованих мов функціонального програмування з розвиненою поліморфною системою типів і модулями, що параметризуються. Подібна система типів була раніше запропонована Роджером Гіндлі у 1969 році і зараз[коли?] часто називається системою Гіндлі-Мілнера. Мови даного сімейства не є чистими функціональними мовами, тому що включають і імперативні інструкції. ML викладається у багатьох західних університетах (в деяких навіть як перша мова програмування).

ML
Парадигмапроцедурне програмування, функційне програмування і імперативне програмування
Дата появи1973
ТворціРобін Мілнер та ін. - Единбурзький університет
РозробникРобін Мілнер
Система типізаціїстрога, статична, вивід типів
ДіалектиStandard ML, Caml Light, OCaml, F#, LazyML, OcaMl
Під впливом відISWIMd
Вплинула наMiranda, Haskell, Cyclone, Nemerle, C++, Elm

Передумови

ред.

В 1963 у Джон Алан Робінсон реалізував метод автоматичного доведення теорем, що отримав назву «принцип резолюції». Ідея цього методу належить Жаку Ербрану, і запропонована у 1930. Робінсон розробив ефективний з обчислювальної точки зору алгоритм уніфікації, що є основою методу. Так з'явилася мова ML, створена для автоматичного доведення теорем, але як виявилося придатна і як мова програмування загального призначення.

Особливості

ред.

В основі строгої і статичної системи типів мови лежить лямбда-числення, до якого додана строга типізація. Строга система типів робить можливості для оптимізації, тому незабаром з'являється компілятор мови. В системі типів Гіндлі-Мілнера обмежено поліморфна система типів, де більшість типів виразів може бути виведено автоматично. Це дає можливість програмісту не описувати явно типи функцій, але зберегти строгий контроль типів.

Приклад

ред.

Обчислення факторіалу на ML:

fun fac(n) = if n = 0 then 1 else n * fac(n-1);

Див. також

ред.

Посилання

ред.