Лептура чотирисмуга

вид комах
(Перенаправлено з Leptura quadrifasciata)
Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.
Лептура чотирисмуга
Leptura quadrifasciata Linnaeus, 1758
Leptura quadrifasciata Linnaeus, 1758
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Надряд: Голометабола (Holometabola)
Ряд: Жуки (Coleoptera)
Підряд: Всеїдні жуки (Polyphaga)
Інфраряд: Кукуїформні (Cucujiformia)
Надродина: Хризомелоїдні (Chrysomeloidea)
Родина: Вусачі (Cerambycidae)
Підродина: Лептурини (Lepturinae Latreille, 1802)
Рід: Лептура (Leptura Pic, 1891)
Вид: Лептура чотирисмуга (L. quadrifasciata)
Leptura quadrifasciata
Linnaeus, 1758
Посилання
Вікісховище: Leptura quadrifasciata
NCBI: 1143061

Лепту́ра чотирисму́га (лат. Leptura quadrifasciata Linnaeus, 1758 = Leptura apicalis Curtis, 1831 = Leptura apicata Stephens, 1839 = Leptura calcarata Panzer, 1798 nec Olivier, 1790 = Leptura octomaculata DeGeer, 1775 = Strangalia quadrifasciata (Linnaeus) Mulsant, 1863) — вид жуків з родини Вусачі.

Поширення

ред.

L. quadrifasciata – транспалеарктичний вид, є геоелементом палеарктичного комплексу. Вид поширений від Європи до Сибіру. В Карпатах — це звичайний, місцями масовий вид.

Екологія

ред.

Літ розпочинається в третій декаді червня і триває до кінця серпня, з максимумом в першій декаді серпня. В передгір’ях літ триває з кінця червня до другої половини липня. Жуки зустрічаються на квітах гадючника – в горах, та анґеліки лісової й оману високого (Inula helenium L.) – в рівнинній частині. L. quadrifasciata – характерна для листяних лісових формацій. Личинка розвивається у деревині листяних порід, таких як: береза, осика, бук, граб та інші.

Морфологія

ред.

Імаго

ред.

Довжина жука сягає 11-20 мм. Фонове забарвлення тіла – чорне. Надкрила червоно-рудого кольору з чорними основами, швом, вершинами, крайовою облямівкою та трьома перев’язями. Ноги та вусики чорні, у самок кінчики вус руді, іноді частково руді й передні ноги.

Життєвий цикл

ред.

Життєвий цикл триває 2 роки.

Література

ред.
  1. Бартенев А.Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
  2. Загайкевич І.К. До вивчення вусачів (Cerambycidae) Станіславської обл. // Проблеми ентомології на Україні. — К.: Вид-во АН УРСР, 1959. — с. 45-47;
  3. Загайкевич І.К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
  4. Заморока А.М. Висотно-домінантний розподіл фауни жуків-вусачів на північно-східному меґасхилі Українських Карпат та південно-західній окраїні Східноєвропейської платформи // Вісн. Прикарпатського у-ту, серія біол. № 3 — Івано-Франківськ, 2003. — с. 112—127;
  5. Заморока А.М. Вплив комплексного висотного градієнту на формування домінантних форм жуків-вусачів (Coleoptera: Cerambycidae) на північно-східному макросхилі Українських Карпат та Передкарпатті // ІІ міжнародна наукова конференція студентів та аспірантів «Молодь і поступ біології». — Львів, 2006. — с. 251—252;
  6. Заморока А.М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131—132;
  7. Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43;
  8. Nowicki M. Verzeichniss galizischer Käfer // Beitrage zur Insektenfauna Galiziens. — Krakow, 1873. — S. 7-52.

Посилання

ред.
  1. http://www.cerambyx.uochb.cz/lquadri.htm [Архівовано 13 червня 2008 у Wayback Machine.]
  2. http://www.biolib.cz/en/taxon/id11288/ [Архівовано 31 липня 2013 у Wayback Machine.]