Відкрити головне меню

Inter gravissimas (в перекладі з лат. — «Посеред найважливіших») — папська булла, видана папою Григорієм XIII 24 лютого 1582 року[1]. Документ реформував юліанський календар та створив новий календар, який отримав назву григоріанського і зараз використовується у більшості країн світу.

Ім'я булли складається з двох перших слів булли, яка починається так: «Inter gravissimas Pastoralis officii Nostri curas …» («Посеред найважливіших обов'язків нашої пастирської служби …»).

Зміст

ІсторіяРедагувати

Приводом до написання булли стало поступове зміщення стосовно юліанського календаря дня весняного рівнодення, за яким визначалася дата Великодня, та неузгодженість великодніх фаз повного місяця з астрономічними. До Григорія XIII проект намагалися здійснити папа Павло III і Пій IV, але успіху вони не досягли. Підготовку реформи за вказівкою Григорія XIII здійснювали астрономи Клавій і Алоізій Ліліус. Результати їхньої праці були зафіксовані в папській буллі, підписаній понтифіком на віллі Мондрагоне.

ОписРедагувати

Метою булли було «відновити» календар так, щоб сезонні події, важливі для розрахунку дати Великодня, повернулися в «потрібні місця» і можна було б запобігти їх зміщення надалі. Ідея реформи як такої, в буллі не згадується. Булла визначає три необхідні пункти для правильного визначення дати Пасхи: правильне розміщення весняного рівнодення; правильна ідентифікація «14-го дня Місяця» (фактично повний місяць), що відбувається в день весняного рівнодення або на наступний після весняного рівнодення; і першу неділю, яка слідує після повного місяця.

Під «відновленням» в буллі маються на увазі два пункти. По-перше, булла поправила календар так, що весняне рівнодення стало близько 21 березня, де воно було під час Нікейського собору (20 травня — 25 серпня 325 року). Для цього треба було виключити з календаря десять днів. По-друге, булла зробила 14-й день Місяця відповідним реальному повному Місяцю, видаляючи «чотири дні і більше». Це дозволило відновити дати Великодня, встановлені Нікейським собором.

Булла вводила зміни в календарні правила, щоб забезпечити у майбутньому весняне рівнодення і 14 -й день Місяця, а відповідно і Пасха, не відходили від дат, встановлених Нікейським собором.

Зміни у порівнянні з юліанським календарем були наступними:

  1. Видаляли 10 днів (тільки в 1582 році) — після 4 жовтня 1582 року повинно було настати 15 жовтня 1582 року (пункт 7);
  2. Скорочення кількості високосних років — вікові роки, такі як 1700 рік, 1800 і 1900 роки, перестали бути високосними, а роки, які можна розділити на 400, наприклад, 1600 і 2000, продовжували бути високосними (пункт 9);
  3. Нові великодні таблиці визначення дати Пасхи повинні бути обчислені з використанням дати весняного рівнодення 21 березня за новим календарем (пункт 10).

Введення григоріанського календаряРедагувати

Реформи Григорія XIII були прийняті католицькою церквою і були зразу введені в дію у державах. Католицькі держави, такі як Франція, італійські князівства, Річ Посполита, Іспанія (поряд з її європейськими та закордонними володіннями), Португалія та католицькі держави Священної Римської імперії зразу змінили григоріанський календар. За четвергом 4 жовтня 1582 слідувала п'ятниця, 15 жовтня 1582, тобто десять днів було пропущено. В Україні григоріанський календар де-юре було запроваджено одразу ж після його ухвалення Папою Римським, оскільки 1582 року українські землі входили до складу Речі Посполитої, що була офіційно католицькою державою. Проте в той час ситуація між католицькою церквою та українською православною церквою була напруженою. Намагання переконати православних прийняти григоріанський календар лише ускладнили ситуацію. Відтак українська православна (так само, як і греко-католицька) церква досі дотримується юліанського календаря.

Дати введення в різних країнах григоріанського календаря див. Григоріанський календар.

Нікейський Собор 325 року прагнув розробити правила, за якими всі християни святкуватимуть Великдень в один день. Насправді минуло майже 12 століть, перш ніж католицька церква досягла цієї мети. Григоріанський календар, який не відразу був прийнятий в багатьох європейських країнах, став законом для католицької церкви і став до вжитку у літочисленні майже у всіх країнах. Останньою країною, що почала вживати Григоріанський календар стала Саудівська Аравія — у 2016 році[2].

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати