Ilex canariensis
Ilex canariensis є ендемічним видом падуба, що походить з Макаронезійських островів. Це вид рослин родини падубових (Aquifoliaceae). Він зустрічається на Макаронезійських островах Мадейра (Португалія) і Канарські острови (Іспанія).
| Ilex canariensis | |
|---|---|
.jpg)
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Падубоцвіті (Aquifoliales) |
| Родина: | Aquifoliaceae |
| Рід: | Падуб (Ilex) |
| Вид: | I. canariensis
|
| Біноміальна назва | |
| Ilex canariensis | |
Морфологічна характеристика ред.
Цей вид росте у вигляді вічнозеленого невеликого дерева до 10–15 м заввишки[1]. Листки яйцеподібні й блискучі, 5–7 × 2.5–4 см, як правило, суцільнокраї чи з кількома дрібними колючками; верхівка тупа чи округла. Квітки з білими пелюстками. Плоди кулястої форми, шириною приблизно 1 см, м'ясисті, в дозрілому вигляді червоні, розташовані на плодоніжках довжиною 3–8 мм[2][3]. Це дводомний вид, із чоловічими та іншими жіночими екземплярами. Цвіте навесні і влітку, з квітня по липень[4].
Середовище проживання ред.
Ареал: Португалія (Мадейра); Іспанія (Канарські острови), де зустрічається на всіх островах, крім Лансароте та Фуертевентура. Орієнтовна площа поширення цього виду становить 82 165 км². Він зустрічається на висоті від 200 до 1300 м над рівнем моря.
Використання ред.
Дерево продається для використання в садівництві. На Мадейрі його використовують для різдвяного декору. Його використовували для інкрустації та меблів[1].
Загрози й охорона ред.
Загрозою для цього виду на Мадейрі є інвазивні види, що збільшують ризик та інтенсивність пожеж (переважно Pittosporum та Acacia). Популяції на Мадейрі перебувають в межах Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та на об’єктах Natura 2000. Управління інвазивними популяціями було б корисним для цього виду на Мадейрі. На Канарських островах більша частина поширена в межах природних заповідних територій[1].
Галерея ред.
Примітки ред.
- ↑ а б в г Beech, E.; Fernandes, F.; da Silva Menezes de Sequeira, M.P. (2017). Ilex canariensis. Т. 2017. с. e.T38394A102000874. doi:10.2305/IUCN.UK.2017-3.RLTS.T38394A102000874.en.
{{cite web}}:|access-date=вимагає|url=(довідка); Пропущений або порожній|url=(довідка) - ↑ Gil González, Manuel Luis. «Ilex canariensis Poir.». Flora Vascular de las islas Canarias. Consultado el 18 de mayo de 2022.
- ↑ Kunkel, Günther (1981). Árboles y arbustos de las Islas Canarias: guía de campo [Архівовано 2022-04-20 у Wayback Machine.]. Las Palmas de Gran Canaria: Edirca. p. 64. ISBN 84-85438-19-1.
- ↑ Centro Ambiental La Tahonilla (2017). «Acebiño (Ilex canariensis)». Catálogo de Flora Canaria. Consultado el 18 de mayo de 2022.