Homo erectus pekinensis
Час існування: плейстоцен
Homo erectus pekinensis
Homo erectus pekinensis
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Підклас: Плацентарні (Eutheria)
Ряд: Примати (Primates)
Родина: Гомініди (Hominidae)
Підродина: Гомініни (Homininae)
Рід: Люди (Homo)
Вид: Людина прямоходяча (Homo erectus)
Підвид: H. e. pekinensis
Триноміальна назва
Homo erectus pekinensis
(Black, 1927)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category: Homo erectus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Homo erectus
Peking Man.jpg

Синантроп (лат. Sinanthropus pekinensis — «пекінська людина», в сучасній класифікації — Homo erectus pekinensis) — форма (вид або підвид) роду Homo, близька до пітекантропа, однак більш пізня й розвинена. Був виявлений в Китаї, звідси й назва. Жив близько 600—400 тис. років тому, у льодовиковий періодГюнцький гляціал[en].

АнатоміяРедагувати

Об'єм його мозку досягав 950—1150 см³; ліва частка мозку, де розташовані рухові центри правої сторони тіла, була дещо більше, в порівнянні з правою часткою. Отже, права рука у синантропа була більш розвинена, ніж ліва. Зріст — 1,55—1,6 метра.

ПобутРедагувати

Крім рослинної їжі, вживав м'ясо тварин[1]. Можливо він добував і вмів підтримувати вогонь, одягався, мабуть, у шкури. Були виявлені: товстий, близько 6—7 м шар золи, трубчасті кістки і черепи великих тварин, знаряддя з каміння, кісток, рогів. Вчені вважають, що синантропи були канібалами і полювали на представників свого виду[2].

Історія відкриттяРедагувати

Перший череп синантропа був виявлений у гротах Чжоукоудяня поблизу Пекіна в 1927 р. китайським антропологом Пей Вень-Чжуном (1904—1982). Протягом багатьох років тут працювала міжнародна команда вчених: Йоганн Гуннар Андерсон, Біргер Болін (Швеція), Девідсон Блек (Канада), Пей Вень-чжун (Китай), Отто Зданський (Австрія), Волтер Грейнджер (США) та ін. У 1926 р. Девідсону Блеку вдалося переконати Фонд Рокфеллера виділити гроші на фінансування великих розкопок в Чжоукоудяні, в ході яких було оголошено про знахідку сорока особин. В основному були виявлені черепи та їх фрагменти; та окремі посткраніальні уламки[3]. Весь виявлений матеріал зник під час Другої світової війни при пересиланні до США.

Ряд західних вчених скептично поставився до китайських знахідок викопних гомінідів. Однак Чжоукоудянь був все ж оголошений ЮНЕСКО одним з пам'ятників Всесвітньої спадщини. Дослідження піску з грота, де були зроблені знахідки, дозволило встановити вік синантропа з Чжоукоудяня — 770 тис. років (± 80 тис. років)[4].

У 1963 році у Ланьтяні було знайдено щелепу, визначену дослідниками як більш давній вид синантропа — (лат. Homo erectus lantianensis)[5].

Роль в антропогенезіРедагувати

теорія мультирегіонального антропогенезу роглядає синантропа як основного учасника формування монголоїдної раси на етапі Людини прямоходячої. Однак багато антропологів схиляються на користь точки зору, що синантроп був тупиковою гілкою розвитку людей[6].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Байер Б., Бирштайн У. и др. История человечества. — 2002 ISBN 5-17-012785-5
  2. Загадки антропологии[недоступне посилання з червень 2019]
  3. Збірка «За тяжкий труд великая награда. О находке черепа синантропа» (1929 г.)
  4. Петр Смирнов (published = 2009-03-12). Песок состарил древнейшего китайца. Наука. Газета.ru. Архів оригіналу за 2012-02-12. Процитовано 2009-03-12. 
  5. Шаблон:Источник/БСЭ
  6. История Китая: Учебник / Под ред. А. В. Меликсетова. — М., 2004. — С. 8.

ПосиланняРедагувати