Відкрити головне меню
HD36540
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я {{{сузір'я}}}
Пряме піднесення 5h 32m 14,83s
Схилення - 4° 31′  6,2″
Видима величина (V) 8,15[1]
Характеристики
Спектральний клас B7
U-B показник кольору -0,48
B яскравість 8,199±0,009[2]
B-V показник кольору 0,047±0,013[2]
V яскравість 8,163±0,010[2]
Тип змінної
Дані фотометрії Стрьомґрена
b-y колір 0,08
m1 індекс 0,07
c1 індекс 0,40
Hβ індекс 2,72[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 8,130[2]
Мінімальна яскравість 8,200[2]
Період фотометричної
змінності зорі
2,17[2] доби
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) км/сек
Власний рух (μ) за пр. піднес.: 2,66± 0,97[2] мас/рік

за схиленням: -0,15± 0,63[2] мас/рік

Паралакс (π) 1,79 ± 1,19[2] мас
Відстань 1822,10 світлових років
558,66 парсек
Подробиці
Маса M
Інші позначення
HD 36540,

HIP 25954,

BD-4 1162
Посилання
SIMBADдані для HD36540


HD36540 — хімічно-пекулярна зоря спектрального класу B7, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 8,1.[1] Вона розташована на відстані близько 1822,1 світлових років від Сонця.[2]

Зміст

Фізичні характеристикиРедагувати

Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 2,17 доби в межах від Hmin= 8,20 до Hmax= 8,13.[2]


Пекулярний хімічний вмістРедагувати

HD36540 належить до Хімічно пекулярних зір з пониженим вмістом гелію й в її зоряній атмосфері спостерігається нестача He у порівнянні з його вмістом в атмосфері Сонця.


Магнітне полеРедагувати

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу крил ліній Бальмера становить 574,7± 447,8 Гаус.[3]


Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  1. а б в Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. а б в г д е ж и к л м ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631