HD109485
зоря в сузір'ї Волосся Вероніки
Дані дослідження Епоха J2000,0 | |
---|---|
Сузір'я | |
Пряме піднесення | 12г 34х 51,08с |
Схилення | +22° 37′ 45,3″ |
Видима величина (V) | 4,80[1] |
Характеристики | |
Спектральний клас | A0/ Зорі спектрального класу |
показник кольору U−B | -0,01 |
яскравість B | 4,793±0,002[2] |
показник кольору B−V | 0,012±0,015[2] |
яскравість V | 4,787±0,002[2] |
Тип змінності | |
Дані фотометрії Стрьомґрена | |
колір b−y | 0,01 |
індекс m1 | 0,14 |
індекс c1 | 1,09 |
індекс Hβ | 2,86[1] |
Дані фотометрії Гіппаркос | |
Максимальна яскравість | 4,780[2] |
Мінімальна яскравість | 4,800[2] |
Астрометрія | |
Власний рух (μ) | за пр. піднес.: -57,42± 1,63[2] мас/рік |
Паралакс (π) | 8,94 ± 0,92[2] мас |
Відстань | 364,83 світлових років 111,86 парсек |
Подробиці | |
Маса | M☉ |
Обертання | Vsin(i)=60[3]км/сек |
Інші позначення | |
23 Com A,
HD 109485, HIP 61394, HR 4789, BD+23 2475 | |
Посилання | |
SIMBAD | дані для HD109485 |
HD109485 — подвійна зоря. Ця подвійна система має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 4,9.[1] Вона розташована на відстані близько 364,8 світлових років від Сонця.[2]
Подвійна зоря ред.
Головна зоря цієї системи належить до хімічно пекулярних зір й має спектральний клас A0. Інша компонента має спектральний клас Зорі спектрального класу.
Фізичні характеристики ред.
Зоря HD109485 обертається досить швидко навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 60км/сек.[3]
Магнітне поле ред.
Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу наявних ліній металів становить 26,0± 31,0 Гаус.[4]
Див. також ред.
Джерела ред.
- ↑ а б в Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
- ↑ а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
- ↑ а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
- ↑ Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |