Gnetum leyboldii
Gnetum leyboldii — вид голонасінних рослин класу гнетоподібні, поширений від Коста-Рики до тропіків Південної Америки[1].
| Gnetum leyboldii | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Голонасінні (Gymnosperms) |
| Відділ: | Гнетоподібні (Gnetophyta) |
| Клас: | Гнетоподібні (Gnetopsida) |
| Порядок: | Gnetales |
| Родина: | Гнетові (Gnetaceae) |
| Рід: | Гнетум (Gnetum) |
| Вид: | G. leyboldii
|
| Біноміальна назва | |
| Gnetum leyboldii | |
Опис ред.
Дерев'яниста ліана. Кора старих стовбурів глибоко рифлена. Листки дуже шкірясті, від еліптичних до еліптично-довгастих, розміром до 20×15 см, різко загострені на верхівці, від серцеподібних до округлих біля основи. Мікроспорофіли булавоподібні. Зріле насіння від темно-червоного до яскраво-червоного, довгасте, довжиною 45–50 мм, 20 мм в діаметрі, загострене на вершині, зовнішній шар м'ясистий і товстий (3 мм).
Поширення, екологія ред.
Поширення: Коста-Рика, Панама, Венесуела, Колумбія, Еквадор, Перу і пн. Бразилія. Ліана, знайдена вздовж річок, в сирих вічнозелених лісах, а також болотистих лісах. Відома на висотах нижче 500 м[2].
Загрози та охорона ред.
Місця зростання, де цей вид виявлений, стабільні в одних районах й уразливі в інших у результаті загроз, таких як, наприклад, вирубка лісу під землі для розведення рогатої худоби або плантацій, наприклад, коки. Як відомо, росте на кількох охоронних територіях[2].
Примітки ред.
- ↑ Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 1 березня 2019. Процитовано 28.02.2019. (англ.)
- ↑ а б IUCN
Джерела ред.
- The Gymnosperm Database [Архівовано 5 вересня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
|
Це незавершена стаття про голонасінні. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |