GBU-43/B Massive Ordnance Air Blast (важкий боєприпас фугасної дії; MOAB, поширений бекронім: Mother Of All Bombs — «мати всіх бомб») — американська фугасна авіаційна бомба, створена в 20022003 роках. MOAB продовжує залишатися однією з найбільших авіабомб, оснащеною системою супутникового наведення.

GBU-43/B Massive Ordnance Air Blast
Характеристики

GBU-43 Massive Ordnance Air Blast у Вікісховищі

В арсеналі США є 15 одиниць MOAB.

Історія створення

ред.

В середині 2002 року в дослідницьку лабораторію ВПС США[en] (англ. Air Force Research Laboratory) надійшло замовлення на удосконалення бомби BLU-82, зокрема, на обладнання її системою супутникового наведення, що змусило також поліпшити аеродинамічні якості боєприпасу. Вже до березня 2003 року нова бомба була готова. 7 березня був здійснений перший самостійний політ MOAB без бойової частини. 11 березня MOAB була випробувана на полігоні бази ПС Еглін у Флориді, друге випробування пройшло на тому самому місці вже 22 листопада.

Технічні характеристики

ред.
 
GBU-43/B MOAB з системою ґратчастих стабілізаторів

Всупереч поширеній помилковій думці, МОАВ не є об'ємно-детонуючою (також ще помилково званою «вакуумною») бомбою. Це ФАБ — фугасна авіабомба, яка має довжину 9,17 м і діаметр 102,9 см. Вага бомби становить 9,5 тонн, з яких 8,4 припадає на вибухову речовину австралійського виробництва H-6 — суміш гексогену, тротилу та алюмінієвого порошку — яка потужніша за чистий тротил у 1,35 рази. Сила вибуху становить 11 тонн в тротиловому еквіваленті, радіус ураження — близько 140 метрів, часткові руйнування відбуваються на відстані до 1,5 км від епіцентру.

MOAB забезпечена системою наведення KMU-593/B, що включає в себе системи інерціальної і супутникової навігації.

Під час випробувань бомба скидалася з транспортного літака Lockheed C-130 Hercules. Усередині літака MOAB встановлюється на платформі, яка разом з бомбою витягується через люк за допомогою парашута. Потім MOAB негайно, щоб не втратити швидкість, відчіпляється від платформи і парашута, після чого починає самостійне наведення на ціль.

Вартість

ред.

Розробка бомби коштувала понад USD 300 млн, а кожна бомба оцінюється в суму USD 16 мільйонів.[1]

Бойове застосування

ред.

Одна бомба цього типу була в свій час відправлена в Ірак, але жодного разу не використовувалися там в ході військових дій.

Вперше в ході військових дій бомба була скинута 13 квітня 2017 року на позиції бойовиків «Ісламської держави» в Афганістані[2].

Примітки

ред.
  1. Helene Cooper & Mujib Mashal, U.S. Drops 'Mother of All Bombs' on ISIS Caves in Afghanistan [Архівовано 14 вересня 2019 у Wayback Machine.], New York Times (April 13, 2017).
  2. U.S. drops 'mother of all bombs' in Afghanistan — Pentagon. Архів оригіналу за 13 квітня 2017. Процитовано 13 квітня 2017.

Посилання

ред.