Вайдаг червоний
| Вайдаг червоний | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець червоного вайдага
 Самиця червоного вайдага
| ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Euplectes franciscanus (Isert, 1789) | ||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Loxia franciscana Euplectes franciscana | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Вайда́г червоний[2] (Euplectes franciscanus) — вид горобцеподібних птахів ткачикових (Ploceidae). Мешкає на півночі Субсахарської Африки.
Опис ред.
Довжина птаха становить 11-15 см, вага 12-22 г. У самців під час сезону розмноження. У самців під час сезону розмноження забарвлення переважно червоне або оранжеве, обличчя, нижня частина грудей і живіт чорні, крила і хвіст коричневі. Верхня частина грудей і нижні покривні пера хвоста червоні або оранжеві. Дзьоб міцний, конічної форми, чорний. У самиць і самців під час сезону розмноження забарвлення переважно сірувато-коричневе, поцятковане темними смугами, нижня частина тіла світліша. У молодих птахів махові пера мають широкі світлі края.
Підвиди ред.
Виділяють два підвиди:[3]
- E. f. franciscanus (Isert, 1789) — від південної Мавританії, Сенегалу і Гамбії до Ефіопії, Уганди і північно-західної Кенії;
- E. f. pusillus (Hartert, E, 1901) — південно-східна Ефіопія і Сомалі.
Поширення і екологія ред.
Червоні вайдаги мешкають в Мавританії, Сенегалі, Гамбії, Гвінеї-Бісау, Гвінеї, Сьєрра-Леоне, Ліберії, Кот-д'Івуарі, Гані, Того, Беніні, Малі, Буркіна-Фасо, Нігерії, Нігері, Камеруні, Центральноафриканській Республіці, Чаді, Судані, Південному Судані, Демократичній Республіці Конго, Ефіопії, Еритреї, Сомалі, Кенії і Уганді, були інтродуковані на Пуерто-Рико, Мартиніці, Гваделупі і південній Каліфорнії. Вони живуть на вологих луках, зокрема на заплавних, в очеретяних заростях на берегах річок і озер, на болотах і солончаках та на рисових полях. Живляться насінням трав, а також комахами. Червоним вайдагам притаманна полігінія, коли на одного самця припадає до 5 самиць. Гніздо має кулеподібну форму з бічним входом, робиться з очерету і трави, встелюються м'яким рослинним матеріалом. В кладці від 2 до 4 блакитних яєць. Інкубаційний період триває 13-14 днів, пташенята покидають гніздо через 14-16 днів після вилуплення.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Euplectes franciscanus.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Old World sparrows, snowfinches, weavers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 14 червня 2022.
Джерела ред.
- Northern Red Bishop - Species text in Weaver Watch.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |