Eptesicus innoxius

вид ссавців

Eptesicus innoxius — вид рукокрилих родини Лиликові (Vespertilionidae). Видова назва походить від лат. in — «не» й лат. noxiosus — «шкідливий».

Eptesicus innoxius
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Рукокрилі (Chiroptera)
Родина: Лиликові (Vespertilionidae)
Рід: Пергач (Eptesicus)
Вид:
E. innoxius
Біноміальна назва
Eptesicus innoxius
(Gervais, 1841)
Синоніми

Neoeptesicus innoxius

Поширення ред.

Цей вид зустрічається в північно-західному Перу і західному Еквадорі.

Морфологія ред.

Морфометрія ред.

Довжина голови й тіла: 53-54, довжина хвоста: 36-38, довжина задньої ступні: 8-10, довжина вуха: 10-14, довжина передпліччя 34-39, вага: 9 гр.

Опис ред.

Це невеликого розміру кажан в межах свого роду. Голова виражено коротка. Вуха середньої величини, трикутні і загострені. Очі малі. Хутро м'яке, шовковисте, коротке, 5-6 мм. Спина від коричневого до сірувато-коричневого кольору з блідими основами волосків і дещо блідішими кінчиками, так що деякі особини мають деякий блиск. Низ світліший, ніж спина, з чорнуватим волоссям біля основи і жовтуватим на кінчиках. Мембрани, як правило, чорного або чорно-коричневого кольору, мають конічну форму. Довгий хвіст обгорнутий у мембрани, за винятком його кінчика, який виступає на кілька міліметрів.

Зубна формула
I 2 C 1 P 2 M 3
'I 2 C 1 P 2 M 3

Поведінка ред.

Вони харчуються комахами, в основному жуками і метеликами захопленими під час польоту, їх можна спостерігати полюючими біля ліхтарних стовпів. Політ швидкий і прямий. Знаходить притулок в дуплах дерев, печерах, тріщинах і дахах будинків. Вони утворюють колонії малі і середні, а іноді ті складаються з кількох десятків осіб. Починають свою активність незабаром після заходу. Присутні в первинних і вторинних лісах, на лісових галявинах, лісових галереях, садах і плантаціях. Переважно літають на відкритих просторах, над пологом лісу і уздовж річок і струмків.

Література ред.

  • Emmons, L. y Feer, F. 1999. Mamíferos de los bosques húmedos de América Tropical, una guía de campo. 1era edición en español. Editorial FAN. Santa Cruz de la Sierra.
  • Gardner, A. L. 2007. Family Vespertilionidae. En: Gardner, A. L (Ed.). Mammals of South America. Volume I. Marsupials, Xenarthrans, Shrews and Bats. Chicago: The University of Chicago Press.
  • Mies, R., Kurta, A. y King, D. G. 1996. Eptesicus furinalis. Mammalian Species 526:1-7.
  • Thomas, O. 1920. On Neotropical bats of the genus Eptesicus. Annals and Magazine of Natural History 9:360-367.
  • Tirira, D. G. 2001. Libro rojo de los mamíferos del Ecuador. Serie Libros Rojos del Ecuador. Vol. 1. Publicación especial de los mamíferos del Ecuador. Simbioe/Ecociencia/Ministerio del Ambiente/UICN.
  • Tirira, D. G. 2004. Nombres de los Mamíferos del Ecuador. Ediciones Murciélago Blanco y Museo Ecuatoriano de Ciencias Naturales. Publicación Especial de los Mamíferos del Ecuador 5. Quito.
  • Tirira, D. G. 2007. Mamíferos del Ecuador. Guía de campo. Ediciones Murciélago Blanco. Publicación Especial de los Mamíferos del Ecuador 6. Quito.
  • Tirira, D. G.. Mamíferos del Ecuador, Diversidad. Página en internet (Octubre 2007). Versión 1.1. Ediciones Murciélago Blanco. Quito. [Consulta: fecha de visita (2006-03-18)].

Джерела ред.