Перга́ч (Eptesicus) — рід ссавців (Mammalia) з ряду рукокрилих (Chiroptera, seu Vespertilioniformes) родини лиликових (Vespertilionidae).

Пергач
пергач північний (Eptesicus nilssonii)
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Рукокрилі (Chiroptera)
Родина: Лиликові (Vespertilionidae)
Підродина: Vespertilioninae
Триба: Eptesicini
Рід: Пергач (Eptesicus)
Rafinesque, 1820
Вікісховище: Eptesicus

Етимологія

ред.

Слово пергач походить від ранішої форми пиргач (перехід и > е пов'язаний зі збігом звуків [ɛ] й [ɪ] у ненаголошеному положенні). У слові пиргач виділяють компоненти пир- (входить також до складу назви нетопир) і -гач (від гачі — «штани»). Аналогічним чином утворені пол. gacek, gacopierz (останнє буквально значить «летючий у штанях»). Малопереконлива версія запозичення українських назв з польської мови[1].

Латинська назва Eptesicus утворена від дав.-гр. ἔπτην («літати»; форма аориста від πέτομαι) і οἶκος («дім»), що пов'язане із спостереженою звичкою літати біля будинку[2].

Таксономія

ред.

У довідковій літературі цей рід нерідко позначають як «лилик» (спільна назва з Vespertilio, а інколи й з іншими Vespertilionidae), «кажан» (це загальна назва для підряду Microchiroptera), або «кожан» (запозичення з російської).

У світовій фауні відомо 26 видів цього роду, у фауні України рід представлений трьома видами:

Біологія

ред.

Ці кажани є одними з найзвичайніших в урболандшафті й часто оселяються в будівлях людей. Більшість випадків виявлення кажанів в оселях людей також пов'язані саме з цією групою кажанів. Їх нерідко виявляють в відлиги на вулицях міст, часто безсилими. В Україні накопичено великий досвід утримання і реабілітації цих кажанів, зокрема, завдяки діяльності Центру реабілітації кажанів при Київському зоопарку (на жаль, 2009 року центр фактично припинив своє існування у зв'язку зі скороченням наукового підрозділу за наказом директора зоопарку).

Живляться пергачі різноманітними летючими комахами з сутінковою і нічною активністю. Оселяються звичайно поодиноко (насамперед самці) або невеликими групами (взимку або в материнських колоніях).

З пергачами асоціюють більшість випадків виявлення вірусу сказу європейських кажанів генотипу «EBLV-1» (European Bat Lissavirus 1), вірулентність якого значно нижча у порівнянні з класичним «лисячим» генотипом RABV.

Види й ареали

ред.
  1. Eptesicus anatolicus — Грецькі острови, Туреччина, Сирія, Ліван, Ірак, Іран
  2. Eptesicus andinus — Колумбія, Еквадор, Перу та Венесуела
  3. Eptesicus bottae — Близький Схід
  4. Eptesicus brasiliensis — від Мексики до Парагваю
  5. Eptesicus chiriquinus — розсіяно від пд. Коста-Рики до пн. Аргентини
  6. Eptesicus diminutus — відкриті площі Аргентини, Бразилії, Парагваю, Уругваю, Венесуели
  7. Eptesicus floweri — Судан, Малі
  8. Eptesicus furinalis — від Мексики до Аргентини
  9. Eptesicus fuscus — від пд. Канади до Колумбії та Венесуели
  10. Eptesicus gobiensis — центральна Азія
  11. Eptesicus hottentotus — південна частина Африки
  12. Eptesicus innoxius — Еквадор, Перу
  13. Eptesicus isabellinus — Алжир, Гібралтар, Лівія, Марокко, Португалія, Іспанія, Туніс
  14. Eptesicus japonensis — ендемік Японії
  15. Eptesicus langeri — Болівія
  16. Eptesicus nilssonii — від Франції й Норвегії до Японії
  17. Eptesicus ognevi — зх. й цн. Азія
  18. Eptesicus orinocensis — Колумбія, Венесуела, Гаяна?
  19. Eptesicus pachyomus — пд.-зх., цн.-сх. і сх. Азія
  20. Eptesicus pachyotis — Бангладеш, Китай, Індія, М'янма, Таїланд
  21. Eptesicus platyops — Нігерія
  22. Eptesicus serotinus — Від Португалії до Монголії й Гімалаїв
  23. Eptesicus taddeii — Бразилія
  24. Eptesicus tatei — Індія (Дарджилінг)
  25. Eptesicus ulapesensis — Аргентина

Примітки

ред.
  1. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
  2. T.S. Palmer. Index Generum Mammalium: a List of the Genera and Families of Mammals. — Washington : Government Printing Office, 1904. — С. 268. — (North American Fauna) (англ.)

Джерела

ред.