Полоз візерунковий
| Полоз візерунковий | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Полоз візерунковий
| ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Elaphe dione Pallas, 1773 | ||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||
| Chironius dione Zamenis trabalis Coelopeltis dione Coluber Dione Zamenis pellioti | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Полоз візерунковий (Elaphe dione) — неотруйна змія з роду Полоз-елаф (Elaphe) родини Полозові (Colubridae).
Опис
ред.Загальна довжина досягає 110—150 см. Тулуб порівняно тонкий, відносно коротка й широка голова досить слабо відмежована від шиї. Хвіст короткуватий. Великий передочний щиток іноді розділений у нижній своїй частині. Ширина міжщелепного щитка набагато більше його висоти, зверху його добре видно і зазвичай вдається тупим кутом поміж міжносовимими щитками, ширина яких більше їх довжини. Передлобні щитки коротким швом стикаються з надочноямковими. Тім'яні щитки переднім зовнішнім витягнутим краєм не торкаються задніх заочноямкових. Бічна луска гладенька, спинна луска має слабкі поздовжні реберця. Черевні щитки з боків черева не утворюють кута. На лусці по 2 апікальні пори. Навколо тулуба є 23-28 рядків луски. Черевних щитків у самців — 171-201, у самок — 187-214. Підхвостових - 51-78 пар. Анальний щиток розділений.
У молодих полозів кольор шкіри коричнево-оливковий або червонувато-буро-оливковий з вузькими темно-коричневими поперечними смужками у передній частині тулуба. Малюнок голови відрізняється світло-коричневою смужкою з темнішими краями, яка проходить з боків голови від ока через нижній заочноямковий щиток до кута рота. Щитки поцятковані темними цятками, крім надочноямкових, зовнішнього краю тім'яного та луски скроневої області, по яких проходить темна смуга. У дорослих полозов є 4 поздовжніх темно-коричневі смуги, ширина кожної з яких дорівнює ширині 2 спинних лусок. З віком малюнок голови майже зникає: щитки голови стають без плям й смуг, але зберігається скронева смуга. Черево сірого, жовтуватого забарвлення зі світло-червоним блиском у задній частині або солом'яно-жовте, іноді з невеликими неправильної форми розмитими плямами. Зустрічаються меланісти зі слабковираженним малюнком.
Спосіб життя
ред.Полюбляє степи, розріджені ліси, тугаї, заплави і долини річок, альпійські та субальпійські луки, окраїни боліт, аридні ландшафти, солончаки, кам'янисті й глинясті напівпустелі. Нерідко селиться поблизу людини у садах, городах, виноградниках, посівах, серед зрошуваної землі і рисових полів. Це дуже рухлива змія, гарно лазає по землі, скелях, гілках дерев й чагарників. Добре плаває. Зустрічається на висоті до 1600 м над рівнем моря. Активний вдень. Ховається у норах гризунів, дуплах дерев, порожнечах під камінням, тріщинах у ґрунті. Після зимівлі з'являється на поверхні у лютому-березні, активність триває до кінця жовтня - листопада. У разі небезпеки кінчик хвоста візерункового полоза вібрує і, вдаряючись об тверді предмети, видає характерний тріск.
Харчується дрібними ссавцями, птахами, їх яйцями і пташенятами, а також зміями, земноводними, рибою і комахами.
Це яйцекладна змія. Парування відбувається у квітні - напочатку травня. Самка відкладає у червні 5-24 яйця розміром 30-56х16-17 мм. Молоді полози довжиною до 25 см з'являються у липні-вересні.
Поширення
ред.
Мешкає у лівобережній України, Поволжі та Передкавказ'ї, Приморському краю Росії, Кавказі, Середній Азії, Казахстані, Афганістані, північному Ірані, північному Китаї, Монголії, Кореї.
В Україні поширення виду обмежено переважно територією Луганщини та окремих районів суміжних областей. Фактично ця територія є найзахіднішим осередком мешкання полоза візерункового.
Мапа поширення виду в цілому — [1]
![[1]](http://mickael.dorso.perso.neuf.fr/photographie/carte_dione.gif){kind=link}
Примітки
ред.- ↑ Загороднюк І., Коробченко М. Раритетна фауна Луганщини: хребетні першочергової уваги. — Луганськ: Вид-во «ШИКО», 2014. — 220 с. — ISBN 978-966-492-282-8.
Література
ред.- Атлас пресмыкающихся Северной Евразии / Ананьева Н. Б., Орлов Н. Л., Даревский И. С. и др. — СПб. : Зоолог. ин-т РАН, 2004. — 232 с. (с. 146). — ISBN 5-98092-007-2
- Дунаев Е. А., Орлова В. Ф. Змеи. Виды фауны России : атлас-определитель — М. : Фитон XXI, 2014. — 120 с. (с. 48—49). — ISBN 978-5-906171-61-0
- Змеи Кавказа: таксономическої разнообразие, распространение, охрана / Туниев Б. С., Орлов Н. Л., Ананьева Н. Б., Агасян А. Л. — СПб-М. : Тов-во науч. изд. КМК, 2009. — 224 с. (с. 79—80). — ISBN 978-5-87317-594-9
- Куриленко В. Е., Вервес Ю. Г. Земноводные и пресмыкающиеся фауны Украины. Справочник-определитель. — К. : Генеза, 1998. — 208 с. (с. 191—195). — ISBN 966-504-231-9
- Определитель земноводных и пресмыкающихся фауны СССР / А. Г. Банников, И. С. Даревский, В. Г. Ищенко и др. — М. : Просвещение, 1977. — 415 с. (с. 323—325, 389)
- Diekmann, M. & Weyers, A. 2006. Haltung und Nachzucht der chinesischen Dione-Natter (Elaphe dione). Reptilia (Münster) 11 (2): 64-71
- Field Guide to the Amphibians and Reptiles of Britain and Europe / Jeroen Speybroeck, Wouter Beukema, Bobby Bok and Jan Van Der Voort. London-New York: Bloomsbure, 2016. 432 рр. (p. 406—408). ISBN 978-1-4081-5459-5