Тарган лапландський
| Тарган лапландський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Ectobius lapponicus (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тарган лапландський[1] (Ectobius lapponicus) — вид тарганів з родини Ectobiidae.
Поширення
ред.Вид поширений в Європі (відсутній у Великій Британії, на Піренейському півострові та півдні Італії), Північній Азії, на північному сході США та південному сході Канади. У США вперше зафіксований у 1984 році. Живе в основному в лісах, хоча цей вид також можна зустріти в чагарниках, садах і парках. Він трапляється у природному середовищі і лише рідко і винятково в людських будівлях, але вони не можуть там розмножуватися.
Опис
ред.Довжина тіла сягає приблизно 9-12 міліметрів. Статі відрізняються розвитком крил. Самці повністю окрилені і здатні літати, а самиці мають вкорочені крила, які не досягають кінчика черевця. Крім того, черевце самця (якщо дивитися знизу) має вісім видимих сегментів, а самиці — лише шість. На задньому кінці черева самиці знаходиться збільшена напівкругла виступаюча субгенітальна пластинка, з якої виходить оотека під час відкладання яєць. У самця на кінчику черевця є менша, приблизно трикутна підстатева пластинка з відростком — грифелем видоспецифічної форми. В обох статей субгенітальна пластинка має парні сегментовані відростки (церки), які служать органами чуття.
Спосіб життя
ред.Вид трапляється переважно в лісах. Самці та німфи зустрічаються в основному в наземній рослинності та чагарниковому ярусі, самиці більше на землі та в підстилці. Самці активні вдень, тоді як самиці та німфи більше нічні. Зазвичай тварини активні приблизно з травня по вересень.
Кожна самиця відкладає яйця групами по 20 штук у відносно невелику оотеку. Оотеки цього виду червонувато-коричневого кольору і мають поперечні смуги. Інколи розмножується партеногенетично. Самиці носять оотеку із собою близько 24 годин і, нарешті, ховають її у підстилці з листя або на траві.
Вид має дворічний цикл розвитку. Після відкладання оотеки яйця в ній зимують, а німфи вилуплюються наступного року, приблизно в червні. Потім німфи розвиваються до четвертої стадії і знову зимують, часто всередині цибулин трави. Вони знову стають активними наступного року приблизно в квітні і продовжують розвиватися. Перших дорослих тварин можна зустріти в травні.
Примітки
ред.- ↑ Природа острова Хортиця. Колективна монографія / Охріменко С. Г., Шелегеда О. Р.,Козодавов С. В., Бусел В. А., Петроченко В. І., Жаков О. В., Муленко М. А.,Карпенко Г. О., Василенко С. В., Головаха Р. В. — Запоріжжя: Національний заповідник"Хортиця", 2016. — Вип. 2. — c. 104