Echeveria elegans — вид квіткових рослин роду ечеверія (Echeveria) родини товстолистих (Crassulaceae)[1].

Echeveria elegans
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Порядок: Ломикаменецвіті (Saxifragales)
Родина: Товстолистові (Crassulaceae)
Рід: Ечеверія (Echeveria)
Вид:
E. elegans
Біноміальна назва
Echeveria elegans
(Rose, 1930)

Біномінальна назва ред.

Швейцарський ботанік Альфонс Декандоль у 1828 році назвав рід сукулентних рослин, до яких належить описуваний вид, на честь Атанасіо Ечеверрії (ісп. Atanasio Echeverría), мексиканського художника та натураліста XVIII століття, який ілюстрував книжки з флори Мексики[2]. Видова ж назва elegans у перекладі з латинської означає вишуканий, прекрасний. Означення elegans вид отримав завдяки своїм декоративним якостям, формі та приємному зовнішньому вигляду. Буквально — ечеверія прекрасна.

Синоніми ред.

Крім біномінальної назви виду Echeveria elegans, що на сьогодні є загальноприйнятою, у літературі можна знайти інші синоніми[1]:

  • Echeveria albicans E.Walther
  • Echeveria elegans var. kesselringiana Poelln
  • Echeveria perelegans A.Berger
  • Echeveria potosina E.Walther

Опис ред.

Багаторічна трав'яниста рослина із соковитим листям. Стебло сягає 5 см у висоту з бічними дочірніми розетками. Листки розташовані в щільній розетці, довгасті, 3—6 см завдовжки та приблизно 1 см завширшки. Листки світло-зеленого кольору з блакинтувато-білим восковим нальотом. Квіти червоно-жовті[3].

Поширення ред.

Ендемічний вид. Росте в напівпустелях Мексики.

Розведення ред.

Завдяки своєму зовнішньому вигляду Echeveria elegans розводять як декоративну рослину для прикрашання кам'яних садів або вирощують у горщиках. Цей вид добре росте в субтропічному кліматі, такому як у південній Каліфорнії.

Див. також ред.

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. а б Echeveria elegans Rose на сайті The Plant List. Архів оригіналу за 24 лютого 2021. Процитовано 9 липня 2013. 
  2. Scientific Expedition in Mexico 1787–1804. Архів оригіналу за 30 листопада 2012. Процитовано 9 липня 2013. 
  3. Удалова Р. А.  Агавы, алоэ и другие суккуленты. — СПб.: Агропромиздат, 1994. — ISBN 5-86466-012-4