Відкрити головне меню
Diskagma buttonii
Час існування: Палеопротерозой
2,2 млрд років тому
Реконструкція Diskagma buttonii
Реконструкція Diskagma buttonii
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Гриби (Fungi)
Відділ: ?Glomeromycota
Клас: ?Гломероміцети (Glomeromycetes)
Порядок: ? Archaeosporales
Рід: Diskagma
Retallack (2013)
Вид: D. buttonii
Біноміальна назва
Diskagma buttonii
Retallack (2013)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Diskagma

Diskagma buttonii — гіпотетичний вид грибів, що існував у палепротерозойську еру (2,2 млрд років тому). Рештки були знайдені у Південній Африці. Це є найдавнішим на сьогодні відомим еукаріотом та найдавнішим наземним організмом.[1]

НазваРедагувати

Diskagma buttonii перекладається з латині як "дископодібні фрагменти Енді Баттона"

Описання та дослідженняРедагувати

Рештки живої істоти завбільшки з головку шпильки описав професор Орегонського університету Грегорі Реталлак. 2,2 млрд років тому організм, що нагадує деякі сучасні гриби — Diskagma buttonii жив в тій частині Південної Африки, яка в ті часи вже була сушею. Його чашоподібні скам'янілості були знайдені в викопному ґрунті разом із залишками дивних ниток, зібраних в невеликі пучки.

Дана форма життя не може бути віднесена ні до рослин, ні до тварин, поєднуючи у своїй будові деякі характерні риси обох цих царств. Тривимірна реконструкція форми тіла діскагми показала урноподібний об'єкт з трубчастою основою і чашоподібним кінцем. Найбільше він схожий на Geosiphon — сучасний ґрунтовий гриб, що має аналогічну будову. При цьому порожнина «чаші» геосифона зазвичай заповнюють симбіотичні ціанобактерії.[2]

Diskagma buttonii є найдревнішим з відомих на сьогоднішній день організмів, клітини якого містили складні структури на зразок ядра, відокремленого від решти простору мембраною. Ймовірно, саме діскагма та її родичі несуть деяку відповідальність за кисневу революцію, що розгорнулась в ранньому протерозої, 2,4 млрд років тому. Тоді в земній атмосфері різко виріс рівень вільного кисню, а вона сама змінила свої властивості з відновлювальних на окислювальні. За деякими даними, приблизно п'ятивідсотковий рівень вмісту в ранньопротерозойскій атмосфері кисню пояснюється якраз активною діяльністю ціанобактерій, що виділяли цей газ в результаті фотосинтезу.[3]

ПриміткиРедагувати

  1. Retallack, G.J., Krull, E.S., Thackray, G.D., and Parkinson, D. (2013). Problematic urn-shaped fossils from a Paleoproterozoic (2.2 Ga) paleosol in South Africa. Precambrian Research 235: 71–87. doi:10.1016/j.precamres.2013.05.015. 
  2. Hedges, S.B., and Kumar, S. (2009). The time tree of life. Oxford University Press, New York. 
  3. Murakami, T., Sreenivas, B., Sharma, S.D., and Sugimori, H. (2011). Quantification of atmospheric oxygen levels during the Paleoproterozoic using paleosol compositions and iron oxidation kinetics. Geochimica Cosmochimica Acta 75 (14): 3982–4004. Bibcode:2011GeCoA..75.3982M. doi:10.1016/j.gca.2011.04.023.