Dipteronia sinensis — це вид рослин із роду Dipteronia, ендемічний для материкового Китаю та входить до родини сапіндових (Sapindaceae)[2]. Рід Dipteronia філогенетично пов'язаний з кленом.

Dipteronia sinensis
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Сапіндоцвіті (Sapindales)
Родина: Сапіндові (Sapindaceae)
Рід: Dipteronia
Вид:
D. sinensis
Біноміальна назва
Dipteronia sinensis

Опис ред.

Dipteronia sinensis — листопадний квітучий кущ чи невелике дерево, що досягає 10–15 м заввишки. Листки супротивні й перисторозсічні. Суцвіття волотисті, верхівкові чи пазушні. Квітки мають п’ять чашолистків і пелюсток; тичинкові квітки мають вісім тичинок, а двостатеві — двогніздову зав'язь. Плід — округла самара з двох стиснутих горішків, плоска, оточена широким крилом, яке з дозріванням змінюється від світло-зеленого до червоного кольору.

Використання ред.

Зрілі дерева рубають на деревину. Передбачається, що це використання скорочується, оскільки нині зберігається не так багато великих дерев, тому цей вид переважно рубають на дрова. Вид використовується в садівництві як декоративний[3].

Поширення ред.

Росте в південно-центральному, північно-центральному й південно-східному Китаї (Гуйчжоу, Шаньсі, Хенань, Ганьсу, Сичуань, Шеньсі, Хунань, Хубей) на висотах від 1000 до 2400 метрів. Вид може рости в різноманітних місцях існування, включаючи кам'янисті ґрунти та вздовж ярів, уздовж краю води, торф'яних боліт і сухих соснових лісів. Найчастіше зустрічається в змішаних лісах і на околицях широколистяних лісів. Вид може формувати чисті насадження в горах і на відкритих місцях[3].

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. Crowley, D.; Barstow, M.; Rivers, M.C. (2017). Dipteronia sinensis. Т. 2017. с. e.T32401A2817860. doi:10.2305/IUCN.UK.2017-3.RLTS.T32401A2817860.en. {{cite web}}: |access-date= вимагає |url= (довідка); Пропущений або порожній |url= (довідка)
  2. Harrington, M. G., K. J. Edwards, S. A. Johnson, M. W. Chase, and P. A. Gadek. 2005. Phylogenetic inference in Sapindaceae sensu lato using plastid matK and rbcL DNA sequences. Systematic Botany 30: 366-382 (абстракт тут).
  3. а б IUCN