Didelphis aurita (опосум вухатий[1]) — вид сумчастих ссавців із родини опосумових (Didelphidae).

Didelphis aurita
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Інфраклас: Сумчасті (Marsupialia)
Ряд: Опосумоподібні (Didelphimorphia)
Родина: Опосумові (Didelphidae)
Рід: Опосум (Didelphis)
Вид:
D. aurita
Біноміальна назва
Didelphis aurita
(Wied-Neuwied, 1826)

Назва ред.

Видовий епітет лат. auritus, aurita — «вухатий». Оригінальна назва при описі: Didelphys aurita[2]

Морфологічна характеристика ред.

Дуже нагадує Didelphis marsupialis, підвидом якого свого часу вважався. У D. aurita є помітні позначки на обличчі та помітна чорна лінія по центру чола; вуха у них голі й чорні. Шерсть у них брудно-жовта, з чорними або сірими кінчиками. Довгі чіпкі хвости мають шерсть біля основи. Шерсть при основі хвоста приблизно така ж, як і задні лапи, і принаймні наполовину чорна, а наполовину біла; чорна частина іноді довша. Самці, як правило, більші за самиць[3].

Спосіб життя ред.

Всеїдний, нічний, солітарний, переважно наземний але добре лазить по деревах. До раціону входять членистоногі й фрукти, додатково інші безхребетні й дрібних хребетні. Тварини, що живуть у міських районах споживають продуктове сміття. Ворогами можуть бути хижаки, що присутні в регіоні — оцелот, пума, ягуарунді, ярара[3].

Поширення ред.

Проживає в прибережній Бразилії від Баїа до Ріу-Гранді-ду-Сул, на схід від нижнього Ріо-Парагваю та північно-східної Аргентини[4].

Населяє ліси Атлантики й Аракарії — первинні та вторинні ліси[4].

Використання ред.

На цей вид локально полюють для їжі та спорту. На нього також полюють для комерційної торгівлі хутром[4].

Загрози й охорона ред.

Про серйозні загрози не відомо, хоча вирубка лісів впливає на деякі субпопуляції (наприклад, східний Парагвай). Цей вид зустрічається в ряді заповідних територій[4].

Примітки ред.

  1. Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
  2. Didelphis aurita. Mammal Diversity Database. American Society of Mammalogists. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 27.12.2021. (англ.)
  3. а б Cusick, P. (2013). Didelphis aurita. Animal Diversity Web. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 26.12.2021. (англ.)
  4. а б в г Astúa, D.; de la Sancha, N.; Costa, L. (2021). Didelphis aurita. The IUCN. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 26.12.2021. (англ.)