Дентіпелліс ламкий
| Дентіпелліс ламкий | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_Donk_204703.jpg) | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Dentipellis fragilis (Pers.) Donk, 1962 | ||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||
| Hydnum fragile [1]
Sarcodon fragilis [2] Dryodon fragilis [3] Hericium fragile [4] Hydnum nodulosum [5] Hydnum bresadolae [6] Dryodon nodulosum [7] Dentipellis echinospora [8] | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Дентіпелліс ламкий[9] (Dentipellis fragilis) — вид грибів роду дентіпелліс (Dentipellis). Гриб класифіковано у 1962 році[10].
Будова ред.
Плодове тіло м'яко-перетинчасте, при висиханні крихке, від білуватого спочатку до жовтуватого і вохряного кольору, розміром до 10 см і більше. Край вільно відокремлюється, часто відігнутий. Гіменофор складається з шипів розміром 0,5-9 0,1-0,4 мм.
Життєвий цикл ред.
Плодові тіла спостерігаються в липні — вересні.
Поширення та середовище існування ред.
Ареал охоплює Європу, Кавказ, Сибір, Середню Азію, Далекий Схід. Зустрічається в широколистяних, вільхових і ялинових, часто сирих і тінистих лісах. Мешкає і утворює плодові тіла на старій, позбавленій кори деревині листяних порід (клена, вільхи чорної, граба звичайного та ін.). Плодові тіла зустрічаються поодиноко або малими групами. Чисельність популяції не встановлена. Піддається лабораторному культивуванню.
В Україні — рідкісний вид. Зустрічається в Розтоцько-Опільських лісах та на Прикарпатті.
Природоохоронний статус ред.
Включений до Червоної книги Білорусі. Охороняється в Польщі.
Примітки ред.
- ↑ Pers., Synopsis methodica fungorum: 561 (1801)
- ↑ (Pers.) P. Karst., Revue Mycologique Toulouse 3 (9): 20 (1881)
- ↑ (Pers.) Bourdot & Galzin, Hyménomycètes de France: 444 (1928)
- ↑ (Pers.) Kotl., Ochr. prirody: 73 (1960)
- ↑ Fr., Hymenomycetes europaei: 616 (1874)
- ↑ Quél., Fungi Tridentini 1 (1): 14 (1881)
- ↑ (Fr.) Cejp (1928)
- ↑ H. Furuk., Bulletin of the Government Forest Experimental Station Meguro 261: 54 (1974)
- ↑ М. Я. Зерова, Сосін П. Є., Роженко Г. Л. Базидіоміцети. Книга 2. Болетальні, стробіломіцетальні, трихоломатальні, ентоломатальні, русулальні, агарикальні, гастероміцети // Визначник грибів України. — Київ : Наукова думка, 1979. — Т. 5. — 566 с.
- ↑ Dentipellis fragilis. www.mycobank.org. Архів оригіналу за 1 червня 2016. Процитовано 2016-05-05T15:11:55+02:00.
Джерела ред.
- Dentipellis fragilis // Mycobank.org, — CBS-KNAW Fungal Biodiversity Center Utrecht, 2016. — URL [Архівовано 1 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Donk, M.A. 1962. Notes on resupinate Hymenomycetes — VI. Persoonia. 2(2):217-238
- Юрченко Е. О. Dentipellis fragilis // Красная книга Беларуси, 2016. — URL [Архівовано 9 червня 2016 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з мікології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |