Відкрити головне меню
Цар-зілля високе
Vild Stormhatt närbild-Meänmaa.JPG
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Дводольні (Magnoliopsida)
Порядок: Жовтецевоцвіті (Ranunculales)
Родина: Жовтецеві (Ranunculaceae)
Підродина: Жовтецеві (Ranunculoideae)
Триба: Delphinieae
Рід: Цар-зілля (Delphinium)
Вид: Цар-зілля високе
Біноміальна назва
Delphinium elatum
L., 1753
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Delphinium elatum
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Delphinium elatum
EOL logo.svg EOL: 487960
IPNI: 710585-1
ITIS logo.svg ITIS: 501978
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 46247

Цар-зілля високе[1], дельфіній високий[2] (Delphinium elatum) — вид рослин родини Жовтецеві (Ranunculaceae), поширений у Європі й Азії.

ОписРедагувати

Багаторічна трава 50–150 см заввишки. Стебло голе або верхня частина рідко волосата, синьо-сіра. Листки чередуються, черешкові. Листові пластинки такі ж ушир як і в довжину, з лапчастим жилкуванням від безволосих до рідко волосатих; основа серцевидна, 3–5-лопатеві, лопаті широкі, конічні, подвійно лопате-зубчаті[3].

Суцвіття — розгалужена або нерозгалужена, досить нещільна китиця. Квіти зигомоморфні (мають лише одну площину симетрії), звичайно блакитні (є кілька різнобарвних різновидів у вирощуванні), 15–30 мм упоперек. Чашолистків 5, пелюсткоподібні. Пелюстків 4, з них 2 нектароносні, 2 рудиментарні, темно-блакитні. Тичинок 8. Маточок 2. Плоди — 14–20 мм завдовжки листянки, з яких 3 об'єднані[3].

ПоширенняРедагувати

Поширений у помірній Європі й Азії[4]. Населяє двори, узбіччя доріг, береги та рідколісся біля житлових районів[3].

В Україні це реліктовий рідкісний вид Карпат (Іванофранківська й Закарпатська області): масив Боржава (підніжжя г. Великий Верх, на нижній терасі р. Оси), Мармароські Альпи (г. Берлєбашка), Ґорґани (околиці с. Синевир Міжгірського р-ну Закарпатської обл.), Чивчини (на вершинах гг. Фатія Банулуї, Гнєтєса, Прелуки, Чивчинаж, Чивчин, Будичевська). Стан популяцій на Закарпатті невідомий. Популяції у Чивчинах малочисельні. Найбільше потерпає від випасаня худоби, а також від суцільних рубок лісу. Слабким є і природне відновлення[2].

ПриміткиРедагувати

  1. Delphinium elatum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б Червона книга України. Процитовано 24.11.2018. 
  3. а б в NatureGate. Процитовано 24.11.2018.  (англ.)
  4. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 24.11.2018.  (англ.)