Cygnus falconeri
| †Cygnus falconeri Час існування: ранній пліоцен — голоцен | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Порівняння людини, Palaeoloxodon falconeri і Cygnus falconeri
| ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| †Cygnus falconeri Parker, 1865[1] | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Cygnus falconeri (лебідь велетенський) — вимерлий вид гусеподібних птахів родини качкових (Anatidae)[2]. Вид був названий на честь шотландського ботаніка, палеонтолога і герпетолога Г'ю Фальконера (1808—1865).
Опис ред.
Велетенський лебідь був близькоспорідненим з лебедем-шипуном і мешкав в середньому плейстоцені на Мальті і Сицилії[3]. Викопні рештки цього виду відомі з раннього пліоцену (занклійський ярус), з шарів віком приблизно 5,3 млн років[3]. Подібно до сицилійських карликових слонів (Palaeoloxodon falconeri) та інших середземноморських острівних ендеміків, цей вид, ймовірно, опинився в ізоляції на островах, коли рівень Середземного моря знову піднявся приблизно 5,3 млн років тому.
Дослідження скам'янілостей дозволило з'ясувати, що розміри велетенського лебедя перевищували розміри сучасного лебедя-шипуна на одну третину[4]. Таким чином, довжина тіла птаха від кінчика дзьоба до кінчика хвоста становила 190-210 см (у лебедя-шипуна 145-160 см[5]) при вазі, що перевищувала 16 кг, а розмах крил птаха становив 3 м[3][6][7]. Велетенські лебеді були вищими (однак не важчими), ніж сицилійські карликові слони, що жили одночасно з ними на островах і досягали 0,9-1 м в холці[8].
Через свої розміри і масу Cygnus falconeri був, ймовірно, нелітаючим або погано літаючим птахом[9]. На відміну від інших лебедів, він був добре пристосований до пересуваня по землі, де проводив доволі багато часу[3]. Імовірно, основою його раціону були наземні рослини. Про те, що птах не шукав їжу в прибережних районах або в естуаріях, свідчать також порівняно невеликі сольові залози[en]
Велетенський лебідь вимер в голоцені, до появи на островах людей, в результаті екстримальних кліматичних змін або внаслідок появи нових хижаків і конкурентів в місцях свого проживання[10]. Його кістки можна побачити в печері-музеї Гхар-Далам в місті Бірзеббуджа.
Примітки ред.
- ↑ Parker, W. K. (1865). Preliminary notes on some fossil birds from the Zebbug Cave, Malta. Proceedings of the Zoological Society of London. 1865: 752—753 — через Biodiversity Heritage Library.
- ↑ Tommy Tyrberg. Pleistocene Birds of the Palearctic. Nuttall Ornithological Club, 1998—720 р.
- ↑ а б в г E. Marjorie Northcote. Size, form and habit of the extinct Maltese Swan Cygnus falconeri. „Ibis”. 124 (2), ss. 148–158, 1982. doi:10.1111/j.1474-919X.1982.tb03753.x.
- ↑ Heilprin, Angelo (1974). The Geographical and Geological Distribution of Animals (вид. reprint). New York: Ayer Publishing. с. 333. ISBN 0-405-05742-3.
- ↑ Snow, D. W.; Perrins, C. M. (1998). The Birds of the Western Palearctic (вид. Concise). OUP. ISBN 0-19-854099-X..
- ↑ Watanabe, J., & Matsuoka, H. (2015). Flightless diving duck (Aves, Anatidae) from the Pleistocene of Shiriya, northeast Japan. Journal of Vertebrate Paleontology, 35(6), e994745. https://doi.org/10.1080/02724634.2014.994745
- ↑ Watanabe, J. (2017). Quantitative discrimination of flightlessness in fossil Anatidae from skeletal proportions. The Auk, 134(3), 672–695. https://doi.org/10.1642/auk-17-23.1
- ↑ Nicolae Sfetcu. The Birds World. 2th edition. — 2014. — 1844 р. — ISBN 9781447875857.
- ↑ Antoni, Josep (30 травня 2000). Vertebrate Evolution and Extinction on Western and Central Mediterranean Islands. Tropics (10): 103—123. Архів оригіналу за 18 квітня 2006.
- ↑ Thake, M. A. (May 1985). The Biogeography of the Maltese Islands, Illustrated by the Clausiliidae. Journal of Biogeography. 12 (3): 275. doi:10.2307/2844999. JSTOR 2844999.
|
Це незавершена стаття про викопних птахів. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |