Crataegus nigra — вид рослин із родини трояндових (Rosaceae).

Crataegus nigra
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Розоцвіті (Rosales)
Родина: Трояндові (Rosaceae)
Підродина: Мигдалеві (Amygdaloideae)
Триба: Maleae
Підтриба: Malinae
Рід: Глід (Crataegus)
Секція: Crataegus sect. Sanguineae
Серія: Crataegus ser. Nigrae
Вид:
C. nigra
Біноміальна назва
Crataegus nigra
Waldst. & Kit., 1802

Біоморфологічна характеристика

ред.

Це листопадний кущ чи дерево, до 6 метрів у висоту. Плоди чорні, кулясті, до 12 мм у діаметрі; у центрі плоду до 5 досить великих насінин[1].

Середовище проживання

ред.

Росте у Хорватії, Угорщині, Сербії; можливо вимер у Румунії й Словаччині. зустрічається в алювіальних лісах, узліссях і чагарниках. Зустрічається спорадично в закритих насадженнях, хоча там не процвітає. Тривалість покоління цього виду оцінюється в 30–50 років[1][2][3].

Загрози

ред.

Індустріалізація, вирубка лісів, грубі методи ведення лісового господарства, заліснення чужорідними видами, перенаселення дичини, інтрогресивна гібридизація, ерозія генофонду та очищення чагарників, гібридизація з Crataegus monogyna; додатковою загрозою є зниження рівня ґрунтових вод. Вид суворо охороняється в Угорщині (має статус EN). Вид зустрічається на кількох заповідних територіях у межах свого ареалу, включаючи транскордонний парк Беда-Карапанча / Карапанджа, водно-болотні угіддя Бегечка Яма та Рамсарське угіддя Горнє Подунавле.

Використання

ред.

як їжа

ред.

Плоди вживають сирими чи приготовленими, їх також можна висушити. М'якуш м'який[1].

як ліки

ред.

Crataegus nigra вважається лікарською та ароматичною рослиною[1].

інше

ред.

Цей вид висаджують уздовж водотоків для ремонту насипів[1].

Примітки

ред.
  1. а б в г д Crataegus nigra. Useful Temperate Plants Database. Процитовано 28.03.2022. (англ.)
  2. Crataegus nigra. Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 13 січня 2020. Процитовано 28.03.2022. (англ.)
  3. Bartha, D. (2017). Crataegus nigra. The IUCN. Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 28.03.2022. (англ.)