Тисова
Тисова (пол. Cisowa) — розташоване на Закерзонні село в Польщі, у гміні Красичин Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства.
| Село
|
Географія ред.
Село розташоване на відстані 8 кілометрів на південний захід від центру гміни села Красичина, 15 кілометрів на південний захід від центру повіту міста Перемишля і 56 кілометрів на південний схід від центру воєводства — міста Ряшіва.
Історія ред.
6 березня 1508 р. король Сигізмунд I Старий видав документ на закріпачення Тисової і Брилинців за волоським правом.
До 1772 р. село входило до складу Перемишльської землі Руського воєводства.
У 1880 р. Тисова належала до Перемишльського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії, в селі було 785 жителів (782 греко-католики і 3 юдеї).[2]
У 1939 році в селі проживало 1480 мешканців, з них 1455 українців-грекокатоликів, 5 поляків, 20 євреїв[3]. Село входило до об’єднаної сільської ґміни Ольшани Перемишльського повіту Львівського воєводства.
Наприкінці вересня 1939 р. село зайняла Червона армія. 27.11.1939 постановою Президії Верховної Ради УРСР село у складі повіту включене до новоутвореної Дрогобицької області[4]. В червні 1941, з початком Радянсько-німецької війни, село було окуповане німцями. В липні 1944 року радянські війська оволоділи селом, а в березні 1945 року село зі складу Дрогобицької області передано Польщі. Українців добровільно-примусово виселяло в СРСР польське військо з повним спаленням села. Решту українців у 1947 р. під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» було депортовано на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави[5]. В село заселено поляків.
У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Церква ред.
У 1889 р. на місці попередньої дерев’яної з XVII ст. українці збудували муровану греко-католицьку церкву св. Івана Богослова. До їх депортації була парафіяльною церквою, яка належала до Перемиського деканату Перемишльської єпархії, надалі використовувалась держгоспом як склад, поки не була зруйнована в 1966 р.
Персоналії ред.
- Янківський Григорій — український військовик, хорунжий УПА, командир сотні «Ударники-7»[6].
- Янківський Іван — український військовик УПА
- Янківський Володимир — український військовик.
Примітки ред.
- ↑ (unspecified title) — GeoNames.
- ↑ Cissowa // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 708. (пол.)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 57.
- ↑ Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [Архівовано 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок, повіт Перемишль. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 22 березня 2018.
- ↑ Іван Гарасимів «Палій» З ЮНАЦЬКИХ МРІЙ — У РЯДИ УПА ЛІТОПИС УПА, ТОМ 29
|
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |