Зіновать Вульфа
Зінова́ть Ву́льфа,[1][2] або зинова́ть Ву́льфа,[3] або роки́тничок Ву́льфа (Chamaecytisus wulffii)[4] — багаторічна рослина родини бобових. Ендемік Північно-Східного Причорномор'я, занесений до Червоної книги України та Європейського червоного списку. Декоративна і медоносна рослина.
| Зіновать Вульфа | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Бобовоцвіті (Fabales) |
| Родина: | Бобові (Fabaceae) |
| Рід: | Зіновать (Chamaecytisus) |
| Вид: | Зіновать Вульфа (C. wulffii)
|
| Біноміальна назва | |
| Chamaecytisus wulffii | |
Опис
ред.Невеличкий кущ 5-20 см заввишки, хамефіт. Пагони сланкі, на верхівці висхідні, запушені. Листки трійчасті, складаються з оберненояйцеподібно-ланцетних запушених листочків. Квітки жовті, зібрані в однобічні гребінчасті китицеподібні суцвіття, розташовані поодинці або попарно в пазухах листків. Плід — широко лінійно-ланцетний, густо запушений біб.
Екологія та поширення
ред.Рослина світлолюбна, посухостійка, полюбляє ґрунти, багаті на кальцій. Зростає у несформованих петрофітних (каменелюбних) рослинних угрупованнях на вапнякових скелях, яйлах, біля верхньої межі соснових лісів.
Квітне у травні-липні, запилюється комахами. Плодоносить у липні-серпні. Розмножується насінням.
Ареал зіноваті Вульфа вузький і охоплює ділянки Гірського Криму та Південного узбережжя Кримського півострова, причому переважна більшість осередків розташована на горі Ай-Петрі. А. В. Єна включив його до списку ендемічних рослин Криму.[5] За межами України ця рослина знайдена біля Новоросійська (Росія).[2]
Значення і статус виду
ред.Стан українських популяцій стабільний, але вид має вузьку еколого-ценотичну амплітуду та слабку конкурентну здатність, що перешкоджає його ширшому розповсюдженню у природі. Крім того, зіновать Вульфа страждає від сильного антропогенного навантаження. Рослина охороняється в Байдарському заказнику, Ялтинському гірсько-лісовому та Кримському природних заповідниках.
Завдяки компактному габітусу, посухостійкості і рясному цвітінню зіновать Вульфа дуже ефектна у культурі. Вид перспективний для поширення як декоративний. В дикій природі він цінний тим, що затримує часточки ґрунту на крутих схилах, запобігаючи їх ерозії.
Синоніми
ред.- Cytisus wulffii V. Krecz.
Джерела
ред.- ↑ Chamaecytisus wulffii // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б Зіновать Вульфа [Архівовано 13 липня 2015 у Wayback Machine.] у Червоній книзі України. — Переглянуто 10 серпня 2015.
- ↑ [[https://web.archive.org/web/20161225214552/http://econtsh.astra.in.ua/system.php?page=1 Архівовано 25 грудня 2016 у Wayback Machine.] Довідник назв рослин України від Наукового товариства імені Шевченка, Лісівничої академії наук України, за участю працівників Державного природознавчого музею НАН України та студентів і викладачів Прикарпатського лісогосподарського коледжу; розробка вебресурсу: Третяк Платон Романович]
- ↑ The Plant List [Архівовано 19 жовтня 2021 у Wayback Machine.].(англ.)
- ↑ [[Єна Андрій Васильович]]. Феномен флористичного ендемізму та його прояви у Криму // Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук, Київ, 2009. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 24 березня 2022.
Посилання
ред.- Зіновать Вульфа (рокитничок Вульфа) [Архівовано 13 липня 2015 у Wayback Machine.] у Червоній книзі України. — Переглянуто 8 квітня 2015 р.