Вилохвіст великий
| Вилохвіст великий | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| Cerura vinula (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||
| Dicranura vinula | ||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||
|
Вилохвіст великий[1] (Cerura vinula) — метелик родини зубницеві, поширений в Євразії, зокрема в Україні. Харчові рослини гусениць — верба, тополя та осика.
Опис ред.
Розмах крил — 5,5-7,5 см. Передні крила світло-сірі, білувато-сірі чи білі, з темним малюнком з ламаних ліній та вузьких зубчастих плям. Задні крила білуваті, жилки темніші.
Черевце метелика має чорно-сіре забарвлення згори, сегменти по краях білі.
Від близького виду Cerura bicuspis відрізняється більшим розміром та відсутністю широкої темної перепаски та вершинної плями на передніх крилах.[2]
Гусениця відносно велика, досягає 4,5 см у довжину. Її тіло зеленого забарвлення, голова коричнева, кілька щитків на спині фіолетові. На кінці черевця має дві довгі трубочки, звідки й назва «вилохвіст»[1]. Молоді гусениці мають яскраво-червоне кільце на грудях навколо голови.
Спосіб життя ред.
Яйця вилохвосту мають отвори[3]
Гусениця розвивається на вербах, тополях, осиці з липня до вересня. На осінь заляльковується в щільному коконі. Лялечка червоно-брунатна, зимує[1].
Ареал, економічне значення й охорона ред.
У Росії включена до Червоних книг Астраханської та Тульської областей[5]
В Україні трапляється нечасто. Натомість у Ірані вважається серйозним шкідником тополевих насаджень[6].
Примітки ред.
- ↑ а б в Гусєв, В. І.; Єрмоленко, В. М.; Свищук, В. В.; Шмиговський, К. А. (1962). Атлас комах України. Київ: Рад. шк. с. 304. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 27 січня 2022.. С 179—180
- ↑ Мамаев, Правдин. С. 215(рос.)
- ↑ HUNT, C. Larvæ of Cerura vinula. Nature 32, 574 (1885). https://doi.org/10.1038/032574b0
- ↑ Shaw, M. R. (2011). Europe’s only gregarious species of Aleiodes (Braconidae: Rogadinae). Hamuli, 2(1), 12-13 [Архівовано 16 лютого 2022 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Cerura vinula (Linnaeus, 1758) [Архівовано 29 січня 2022 у Wayback Machine.]. ООПТ России(рос.)
- ↑ Kalantary, S. A. A., Sadeghi, S. E., Babmorad, M., & Bozorgmehr, A. (2009). Damage analysis of Dicranura (Cerura) vinula L.(Lep.: Notodontidae) on ten native and exotic poplar clones in Bojnord, Iran. Iranian Journal of Forest and Range Protection Research, 7(2), 100-105(англ.)(перс.)
Джерела ред.
- Гусєв, В. І.; Єрмоленко, В. М.; Свищук, В. В.; Шмиговський, К. А. (1962). Атлас комах України. Київ: Рад. шк. с. 304. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 27 січня 2022.. С 179—180
- Cerura vinula (Linnaeus, 1758) [Архівовано 29 січня 2022 у Wayback Machine.] Lepidoptera and their ecology(англ.)
- Cerura vinula (Linnaeus, 1758) [Архівовано 29 січня 2022 у Wayback Machine.]. INPN(англ.)(фр.)