Коукал білобровий
| Коукал білобровий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Білобровий коукал (Танзанія)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Centropus superciliosus Hemprich & Ehrenberg, 1829 | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Коука́л білобровий[2] (Centropus superciliosus) — вид зозулеподібних птахів родини зозулевих (Cuculidae). Мешкає в Субсахарській Африці і Аравії[3].
Опис
ред.
Довжина птаха становить 36-42 см, вага 145-210 г. Самиці є дещо більшими за самців. Верхня частина голови і шия чорні, поцятковані білими смужками, над очима білі "брови", на обличчі чорна "маска". Спина рудувато-коричнева, крила каштанові, боки і надхвістя смугасті, чорно-білі, хвіст чорнувато-бурий з зеленим відблиском. Нижня частина тіла кремово-біла. Очі червоні, дзьоб чорний, лапи чорні або сірувато-чорні[4].
Підвиди
ред.Виділяють два підвиди:[5]
- C. s. superciliosus Hemprich & Ehrenberg, 1829 — південний захід Аравійського півострова, острів Сокотра, від Судану до заходу Сомалі, Кенії, північно-східної Уганди і північно-східної Танзанії (зокрема на островах Занзібарського архіпелагу);
- C. s. loandae Grant, CHB, 1915 — від Уганди і південно-західної Кенії до північного Зімбабве, Ботсвани і Анголи.
Південно-східний коукал раніше вважався конспецифічним з білобровим коукалом, однак був визнаний окремим видом.
Поширення і екологія
ред.Білоброві коукали мешкають в Судані, Південному Судані, Ефіопії, Еритреї, Сомалі, Джибуті, Саудівській Аравії, Ємені, Кенії, Танзанії, Уганді, Руанді, Бурунді, Демократичній Республіці Конго, Республіці Конго, Анголі, Замбії, Зімбабве, Малаві, Намібії і Ботсвані. Вони живуть на вологих луках, зокрема на заплавних, на болотах, в очеретяних заростях на берегах річок і озер. Зустрічаються на висоті до 2800 м над рівнем моря. Живляться комахами, павуками, равликами, ящірками, зміями, жабами, дрібними гризунами і птахами, а також яйцями. Білобрових коукалів приваблює дим від трави, що горить, оскільки вони живляться комахами і дрібними ссавцями, що рятуються від вогню[6]. Вони є моногамними птахами, ведуть осілий спосіб життя. Сезон розмноження в Ефіопії триває з березня по червень, в Замбії з рудня по лютий, в Малаві з жовтня по березень. В кладці від 3 до 5 білих яєць, інкубаційний період триває 14 днів.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Centropus superciliosus. Архів оригіналу за 9 грудня 2021. Процитовано 19 червня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Payne, R.B. (2005). The Cuckoos. Oxford University Press. ISBN 0-19-850213-3.
- ↑ Erritzøe, Johannes; Mann, Clive F.; Brammer, Frederik; Fuller, Richard A. (2012). Cuckoos of the World. Bloomsbury Publishing. с. 174—176. ISBN 978-1-4081-4267-7.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Turacos, bustards, cuckoos, mesites, sandgrouse. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 19 червня 2022.
- ↑ Hicks, R.K.; Restall, R. (1992). Pheasant coucal Centropus phasianus attacking birds caught in a mist net. Muruk. 5: 143.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |