«Bitter Sweet Symphony» стала великим міжнародним хітом. Саме з нею, у багатьох меломанів світу, асоціюється творчість The Verve. Сингл піднялася до другої сходинки у сингл-чарті Великої Британії[1], а також посів 18 сходинку у Billboard 200[2]. Реліз здобув золотий диск від американської асоціації виробників фонограм (продано 500,000 примірників синглу). Після розпаду The Verve у 1999-му, Ешкрофт завжди виконує цю пісню на своїх сольних концертах. Як правило вона завершує виступ виконавця.
Лірику до пісні написав вокаліст Річард Ешкрофт; музично вона базується на семплі взятого зі симофонічної інтерпретації[3] оркестра Ендрю Олдхема (Andrew Oldham Orchestra) пісні «The Last Time»1965-го року, гурту Rolling Stones.[4]. Після судової справи між The Verve та американською фірмою «ABKCO Music», авторами композиції були зазначені Річард Ешкрофт, Мік Джаггер та Кіт Річардс.
У The Verve була ліцензія на використання семплу оркестра Ендрю Олдхема. Але, не зважаючи на це, у США кампанія «ABKCO Music», котрій належить бек-каталог Rolling Stones, подала позов до суду. Адвокати американської компанії ставили The Verve «надмірне» використання музики з оригінальної композиції.[5] У тій судовій справі перемогу отримали представники «ABKCO Music». Весь фінансовий здобуток від синглу надійшов до американців.
Спочатку нам повідомили, що ніби-то досягнута домовленість поділити прибутки порівну. Але коли вони побачили якого успіху досяг сингл — вони зажадали всі 100 відсотків від прибутків.
У травні 2007 року, журнал NME розмістив «Bitter Sweet Symphony» під номером 18 в символічному списку «П'ятдесяти найкращих інді-гімнів всіх часів».[19]
У вересні 2007, британський журнал «Q» розмістив «Bitter Sweet Symphony» у своєму списку «Десяти найкращих пісень».[20]
У онлайн-опитуванні «Hottest 100 of All Time, 2009» австралійської радіо-станції Triple J, композиція зайняла 14 місце.
Електронний журнал Pitchfork Media's заніс композицію під 29 номером до списку «200 найкращих пісень 90-х».[21]
