Betula tianschanicaвид квіткових рослин з родини березових (Betulaceae). Росте у центральній Азії (Казахстан, Киргизстан, Монголія, Таджикистан, Узбекистан, Синжіянг)[1].

Betula tianschanica
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Букоцвіті (Fagales)
Родина: Березові (Betulaceae)
Рід: Береза (Betula)
Вид:
B. tianschanica
Біноміальна назва
Betula tianschanica
Rupr., 1869

Біоморфологічна характеристика ред.

 

Betula tianschanica — невелике дерево до 12 метрів заввишки[2].

Поширення й екологія ред.

Росте у центральній Азії (Казахстан, Киргизстан, Монголія, Таджикистан, Узбекистан, Сіньцзян) на висотах від 1300 до 2500 метрів. Трапляється у помірних широколистяних лісах, на берегах струмків, долинах і затінених або скелястих схилах. Він також росте на трав'янистих схилах, на узліссях лісу Picea schrenkiana[2].

Загрози й охорона ред.

Основні загрози для цього виду включають випас худоби та збір дров місцевими жителями. Лавини на високих висотах, туризм і вогонь також є загрозами для цього виду. Частина ареалу цього виду знаходиться в межах охоронної території; Гірська система Сіньцзян-Тянь-Шань у Китаї є природним об’єктом Всесвітньої спадщини, тому охороняється та має постійне управління збереженням. У Червоному списку Китаю цей вид оцінюється як найменш занепокоєний. Однак жодних інших дій щодо збереження в інших частинах його ареалу не вживається[2].

Примітки ред.

  1. Betula tianschanica. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 30.12.2022.
  2. а б в Roy, S., Shaw, K., Wilson, B. & Beech, E. (2018). Betula tianschanica. The IUCN. Процитовано 30.12.2022.