Betula costataвид квіткових рослин з родини березових (Betulaceae). Росте у східній Азії[1].

Betula costata
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Букоцвіті (Fagales)
Родина: Березові (Betulaceae)
Рід: Береза (Betula)
Підрід: Betula subg. Neurobetula
Вид:
B. costata
Біноміальна назва
Betula costata
Trautv., 1859

Біоморфологічна характеристика

ред.
 

Це дерево до 30 м заввишки[2]. Кора сірувато-коричнева, відшаровується паперовими лусочками. Гілки червоно-бурі, голі. Гілочки коричневі, густо-жовті, смолянисті, залозисті, слабо запушені. Листкова ніжка 8–20 мм. Листова яйцювата чи яйцювато-еліптична, 3.5–7 × 1.5–4.5 см; абаксіально (низ) щільно-смолиста, ворсинчаста, борідка в пазухах бічних жилок, адаксіально гола, край нерівномірний і подвійно дрібно зазубрений, верхівка загострена або хвостато-загострена. Жіночі суцвіття довгасті, 1.5–2.5 × ≈ 1 см. Горішок оберненояйцеподібний, ≈ 2.5 мм, голий, з перетинчастими крилами ≈ 1/2 ширини горішка[3].

Поширення й екологія

ред.

Поширення: Китай (Хейлунцзян, Цзілінь, Ляонін, Ней Монгол, Хебей), Північна й Південна Корея, Росія (Амур, Примор'я, Західний Сибір). Зростає на висотах від 600 до 2500 метрів. Росте в помірних тропічних лісах. Цей вид чутливий до посухи, йому потрібні глибокі, багаті та вологі ґрунти[2].

Використання

ред.

Деревина прямоволокниста, грубої текстури, легко розтріскується; використовують для виготовлення жердин, для палива та деревного вугілля. Повідомляється, що цей вид рідко культивується[2].

Примітки

ред.
  1. Betula costata. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 24.01.2023.
  2. а б в Shaw, K.; Roy, S.; Wilson, B. (2014). Betula costata. The IUCN. Процитовано 24.01.2023.
  3. Betula costata. Flora of China. efloras.org. Процитовано 24.01.2023.