Філідор-лісовик вохристогорлий
| Філідор-лісовик вохристогорлий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Automolus ochrolaemus (Tschudi, 1844) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Anabates ochrolaemus | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Філідо́р-лісови́к вохристогорлий[2] (Automolus ochrolaemus) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae). Мешкає в Мексиці, Центральній і Південній Америці.
Опис
ред.Довжина птаха становить 18-19 см, вага 30-46 г. Верхня частина тіла темно-оливково-коричнева, тім'я сірувате, махові пера коричневі, хвіст і верхні покривні пера хвоста руді. Скроні темно-коричневі з охристими плямами, горло жовте, навколо очей жовті кільця, над очима жовті "брови". Нижня частина тілаа охристо-коричнева, на грудях темний лускоподібний візерунок, на боках чорнуваті плями.
Підвиди
ред.Виділяють шість підвидів:[3]
- A. o. cervinigularis (Sclater, PL, 1857) — південно-східна Мексика (Веракрус, північна і північно-східна Оахака, південь Кінтана-Роо), північна Гватемала і західний Беліз;
- A. o. hypophaeus Ridgway, 1909 — від південного Гондурасу до північно-західної Панами;
- A. o. pallidigularis Lawrence, 1862 — східна Панама, північна і західна Колумбія (на схід до долини Магдалени) і північний захід Еквадору (на південь до західного Гуаясу і Лос-Ріосу);
- A. o. turdinus (Pelzeln, 1859) — південно-східна Колумбія (на південь від західної Мети і Ваупесу), південна Венесуела (Амасонас, Болівар), Гвіана, схід Еквадору, північний схід Перу і північ Бразилії (на південь до Амазонки);
- A. o. ochrolaemus (Tschudi, 1844) — східне Перу, центральна Болівія і центральна Бразилія (на південь від Амазонки, на схід до річки Пурус);
- A. o. auricularis Zimmer, JT, 1935 — центральна Бразилія (від річки Пурус до східної Пари) і північно-східна Болівія.
Панамський філідор раніше вважався конспецифічним з вохристогорлим філідором-лісовиком[4][5].
Поширення і екологія
ред.Вохристогорлі філідори-лісовики мешкають в Мексиці, Гватемалі, Белізі, Гондурасі, Нікарагуа, Коста-Риці, Панамі, Колумбії Венесуелі, Еквадорі, Перу, Болівії, Бразилії, Гаяні, Французькій Гвіані і Суринамі. Вони живуть в підліску вологих рівнинних і гірських тропічних лісів. Віддають перевагу заболоченим і варзейським лісам[en] (тропічним лісам у заплавах Амазонки і її притоків). Зустрічаються поодинці або парами, на висоті до 1650 м над рівнем моря, переважно на висоті до 1000 м над рівнем моря. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів разом з бурочеревими філідорами-лісовиками. Живляться безхребетними і дрібними хребетними, яких шукають в епіфітах або в опалому листі. Гніздяться в норах довжиною 40-75 см, в яуих розміщують чашоподібне гніздо, встелене рослинним матеріалом. В кладці 2-3 білих яйця. Інкубаційний період триває 19 днів. І самиці, і самці насиджують яйця і доглядають за пташенятами.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Automolus ochrolaemus.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 26 лютого 2022.
- ↑ B.G. Freeman & G.A. Montgomery. Using song playback experiments to measure species recognition between geographically isolated populations: A comparison with acoustic trait analyses. „The Auk”. 134 (4), ss. 857–870, 2017. doi:10.1642/AUK-17-63.1 [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога).
- ↑ B.G.Freeman. Elevate Automolus ochrolaemus exsertus to species rank; Propuesta 2018-A-2. P. 6-7 // North and Middle America Classification Committee. — 2017. Архівовано з джерела 4 листопада 2019. Процитовано 2022-02-26.
Посилання
ред.- Skutch, Alexander F. (1969). Buff-throated automolus (PDF). Life Histories of Central American Birds III: Families Cotingidae, Pipridae, Formicariidae, Furnariidae, Dendrocolaptidae, and Picidae. Pacific Coast Avifauna, Number 35. Berkeley, California: Cooper Ornithological Society. с. 305—313.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |