ArcelorMittal Hunedoara
45°47′11″ пн. ш. 22°55′19″ сх. д. / 45.786444° пн. ш. 22.921972° сх. д.
Тип | бізнес |
---|---|
Галузь | чорна металургія |
Доля | працюючий |
Попередник(и) | Хунедоарський металургійний комбінат рум. Combinatul Siderurgic Hunedoara |
Засновано | 12 червня 1884 року |
Штаб-квартира | Хунедоара, Румунія |
Співробітники | 820 осіб (2011 рік) [1] |
arcelormittalhunedoara.ro | |
ArcelorMittal Hunedoara у Вікісховищі |
АрселорМіттал Хунедоара, або ArcelorMittal Hunedoara (в минулому — Хунедоарський металургійний комбінат (рум. Combinatul Siderurgic Hunedoara)) — металургійний завод в Румунії, у місті Хунедоара. Утворений на місці колишнього Хунедоарського металургійного комбінату, що у другій половині 20 століття посідав друге місце в країні за виробництвом металу (понад 3 млн т сталі на рік, 1970-і роки).[2]
Історія
ред.До будівництва заводу у Хунедоарі, в регіоні існували невеличкі залізоробні мануфактури, які втратили своє значення відразу після будівництва заводу.
Будівництво заводу розпочалося у серпні 1882 року з будівництва двох доменних печей об'ємом 110 м³. Завод був відкритий 12 червня 1884 року. Третю доменну піч, продуктивністю 40-50 т чавуну на день почали будувати 1884 року. Будівництво четвертої доменної печі було розпочато 1885 року, а 1903 року було побудовано п'яту доменну піч, продуктивністю 80-150 т на добу. Перші три печі працювали на деревному вугіллі, дві останніх — на коксі. Сталеварне виробництво розпочалося на заводі 1886 року. 1892 року було введено в експлуатацію дві 12-тоних мартенівських печі і два бесемерівських конвертори.[3]
Залізну руду на завод доставляли з копальні біля Геларі, що на відстані 16 км від заводу, за допомогою спеціально збудованої разом з першою доменною піччю канатної дороги. У Геларі видобуток руди розпочався ще 1863 року. Збільшення виробництва викликало потребу у більшій кількоті залізної руди і збільшення її видобутку у великих покладах гори Пояна-Руске. Через те, що канатна дорога не справлялася з доставкою руди на завод, між 1890 і 1900 роками було побудовано вузькоколійну залізницю Геларі—Хунедоара (рум. Calea Ferată Minieră Ardeleană).
Після приєднання Трансильванії до Румунії у 1918 році, наступного року завод перейшов у власність румунського уряду.[4]
Між 1937 і 1941 роками на заводі було побудовано нове сталеливарне і прокатне виробництво на основі імпортованого з нацистської Німеччини обладнання.[3][5]
Після Другої світової війни у 1958 році на заводі було побудовано прокатний стан 1000, а 1968 року — прокатний стан 1300.[4] У 1970-х роках виробництво сталі на заводі досягло близько 3,2 млн т на рік.[3] Найбільших обсягів виробництва на заводі було досягнуто у 1982–1984 роках.[5] Комбінат працював на місцевій залізній руді та коксівному вугіллі Петрошенського басейну.[6]
Металургійний завод відіграв велику роль у зростанні населення у Хонедоара. Якщо у 1930 році населення міста складало 4800 осіб, то 1957 року — вже 36000, а 1990 року — 90000 осіб. В період комуністичного режиму сюди переселялися як селяни з навколишніх сіл, так і селяни з румунської Молдови та Мунтенії.[3]
Після падіння комуністичного режиму в Румунії у 1989 році і змін у економіці країни, виробництво на заводі і кількість робітників на ньому протягом кількох років різко знизилися. Певну роль в цьому відіграло застаріле обладнання.[3] 1993 року кількість працівників на заводі сягала 20000 осіб. Протягом наступних 10 років кількість робітників впала у 10 разів. Навесні 2003 року було звільнено 5300 робітників.[5] У період з вересня 2003 року по квітень 2004 року в ході приватизації комбінат було придбано у румунського уряду компанією Mittal Steel і він отримав назву «Mittal Steel Hunedoara».[4] 2006 року, після того як компанія Mittal придбала Arcelor і було утворено компанію ArcelorMittal, завод отримав назву «ArcelorMittal Hunedoara».[3][7]
Сучасність
ред.З 2000-х років металургійний завод не має доменних печей, перетворившись на завод з неповним металургійним циклом. Завод виробляє заготовки для труб, різноманітні профілі, в тому числі спеціальні.[7] На заводі виготовляються також сляби — заготовка для виготовлення сортового прокату.[8] 2008 року на заводі працювало 1200 працівників,[9] 2011 року — лише 820 осіб.[1]
На значній частині колишньго комбінату у 2000-х роках було проведено демонтаж старих будівель і територія його в багатьох місцях перетворена на пустир. У 2010 році сотні людей з околиць заробляли на життя демонтажем і продажем заліза і міді з занехаяної частини території заводу.[10]
Посилання
ред.- ↑ а б «ArcelorMittal Hunedoara începe montajul unui laminor de 43 mil. euro» [Архівовано 16 квітня 2013 у Archive.is], money.ro, 12 August 2011; accessed February 26, 2012 (рум.)
- ↑ Румыния. // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- ↑ а б в г д е Istoria Metalurgiei Hunedorene [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] на сайті інженерного факультету Тімішоарського політехнічного університету. Процитовано 24 серпня 2015 року. (рум.)
- ↑ а б в Istorie [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] на сайті ArcelorMittal Hunedoara. Процитовано 26 лютого 2015 року. (рум.)
- ↑ а б в Programului Operațional Regional 2007–2013 [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.], p.6-7, на сайті міської адміністрації міста Хунедоара. Процитовано 24 серпня 2015 року. (рум.)
- ↑ Хунедоара // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1985. — Т. 12 : Фітогормони — Ь. — 568, [4] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с.
- ↑ а б «ArcelorMittal Hunedoara a afişat venituri de 190 mil. euro» [Архівовано 16 квітня 2013 у Archive.is], money.ro, 1 November 2007. Процитовано 24 серпня 2015 року. (рум.)
- ↑ About Us [Архівовано 10 серпня 2015 у Wayback Machine.] at the ArcelorMittal Hunedoara site; accessed February 26, 2012 (рум.)
- ↑ «15% din angajaţii ArcelorMittal Hunedoara, pe lista de plecări voluntare» [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.], wall-street.ro, 25 June 2008. Процитовано 24 серпня 2015 року. (рум.)
- ↑ Daniel Guţă, «Ruinele combinatului siderurgic din municipiul Hunedoara, aur pentru fierari» [Архівовано 8 вересня 2012 у Wayback Machine.], Adevărul, 30 March 2010. Процитовано 24 серпня 2015 року. (рум.)