Щириця зелена

вид рослин
(Перенаправлено з Amaranthus viridis)

Щириця зелена[1] (Amaranthus viridis) — вид трав'янистих рослин родини амарантові (Amaranthaceae). Батьківщиною ймовірно є Південна Америка, широко натуралізований і культивований вид. Етимологія: лат. viridis — «зелений»[2].

Щириця зелена
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Щирицеві (Amaranthaceae)
Рід: Щириця (Amaranthus)
Вид:
Щириця зелена (A. viridis)
Біноміальна назва
Amaranthus viridis

Опис ред.

Оголена однорічна рослина, іноді недовговічна багаторічна рослина в тропіках і субтропіках. Стебла випрямлені, прості або з бічними гілками (особливо дистально), 0.2–1 м. Листові пластини ромбічно-яйцеподібні або яйцеподібні, 1–7 × 0.5–5 см; поля цілі, плоскі[3].

Суцвіття — стрункі колоси, агреговані в подовжені термінальні волоті, також з дистальних пазух, зелені, без листя, принаймні дистально. Маточкові квіти: листочків оцвітини 3, вони вузько еліптичні, обрізано-еліптичні або з заокругленою широкою верхівкою, 1.2-1.7 мм; вершини округлі або майже гострі. Тичинкові квіти непомітні, переважно на кінчиках суцвіть: листочків оцвітини 3, тичинок 3. Насіння чорного або темно-коричневого кольору, діаметром 1 мм, від субкулястої до товсто-сочевицеподібної форми, досить тьмяне[3].

Поширення ред.

Походження рослини неясне, можливо Південна Америка. Вид широко натуралізований у тропічних і помірно-теплих районах. Вид також культивується. Населяє поля, залізниці, газони, сади, сміттєві майданчики, інші порушені місця проживання[4][3].

В Україні рідкісний заносний вид виявлений в м. Херсоні, населяє забур'янені місця[1].

Джерела ред.

  1. а б Мойсієнко, І.І,. Флора північного Причорномор'я. — Київ : Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук, 2011. — С. 82.
  2. Dictionary of Botanical Epithets. Архів оригіналу за 9 жовтня 2016. Процитовано 13.08.2019.  (англ.)
  3. а б в Flora of North America. efloras. Архів оригіналу за 25 липня 2020. Процитовано 28.09.2018.  (англ.)
  4. GRIN. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 28.09.2018.  (англ.)