Allium undulatipetalum

вид рослин
Allium undulatipetalum
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Однодольні (Monocots)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Амарилісові (Amaryllidaceae)
Підродина: Цибулеві (Allioideae)
Триба: Allieae
Рід: Цибуля (Allium)
Вид: A. undulatipetalum
Allium undulatipetalum
I.Genç & Özhatay, 2015
Посилання
Віківиди: Allium undulatipetalum
IPNI: 77147584-1

Allium undulatipetalum — вид трав'янистих рослин родини амарилісові (Amaryllidaceae), ендемік Туреччини, а саме південно-західної Анатолії. Етимологія: епітет виду походить від його хвилястих листочків оцвітини[1].

Опис ред.

Цибулина кругла, діаметром 2–3 см, зовнішні оболонки чорнуваті, розпадаються, внутрішні оболонки білі. Стеблина 20–50 см над землею, злегка гнучка, циліндрична, діаметром 2–3 мм, прикоренева частина зеленого або рум'яного кармінового забарвлення. Листків 3–5, лінійно-ланцетні, 2–5 см завширшки та 7–25 см завдовжки, зелені, з вузьким білим краєм, гладкі. Суцвіття напівсферичне у час цвітіння, майже сферичне у час плодоношення, діаметром 4–8.5 см. Оцвітина майже дзвоникоподібна. Листочки оцвітини зворотнояйцеподібно-округлі, на верхівці тупі, часто хвилеподібні, шириною 3.5–6 мм, довжиною 6–7 мм, білого кольору з зеленою середньою жилкою. Пиляки жовті. Зав'язь пригнічено-куляста з трьома борознами, темно-пурпурно-чорна. Коробочка округла, з трьома поздовжніми борознами, шириною 5–6 мм. Насіння яйцеподібне до широко яйцеподібного, грубе, чорнувате, довжиною 3–4.2 мм. 2n = 16[1].

Поширення ред.

Поширений в азійській Туреччині[2].

Територія зростання належить до середземноморського флористичного регіону. Новий вид колонізує лише вапняні кам'янисті і трав'янисті схили, що знаходяться поблизу лісів Cedrus libani, на висотах 1400—1700 м[1].

Джерела ред.

  1. а б в Deniz, İ. G., Genç, İ., & Sarı, D. Morphological and molecular data reveal a new species of Allium (Amaryllidaceae) from SW Anatolia, Turkey // Phytotaxa. — 2015. — Вип. 212. — № 4. — С. 283–292. — DOI:10.11646/phytotaxa.212.4.4. (англ.)
  2. Kew Science. Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 15.01.2020.  (англ.)