Альципа сіроголова
| Альципа сіроголова | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Сіроголова альципа (підвид A. p. davisoni, Національний парк Каенг Крачан, Таїланд)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Alcippe poioicephala (Jerdon, 1844) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Альци́па сіроголова[2] (Alcippe poioicephala) — вид горобцеподібних птахів родини Alcippeidae. Мешкає в Південній і Південно-Східній Азії. Виділяють низку підвидів.
Опис
ред.Довжина птаха становить 15-16,5 см, враховуючи довгий хвіст. Верхня частина тіла коричнева, нижня частина тіла охриста, тім'я сіре, щоки каштанові. Дзьоб короткий, темний.
Підвиди
ред.Виділяють вісім підвидів:[3]
- A. p. poioicephala (Jerdon, 1841) — Західні Гати (від південного Майсуру (Карнатака) до Керали і гір Палні[en]);
- A. p. brucei Hume, 1870 — центральна і південна Індія;
- A. p. fusca Godwin-Austen, 1877 — Ассам (на південь від Брахмапутри), схід Бангладеш і північна М'янма
- A. p. phayrei Blyth, 1845 — південно-західна М'янма (гори Чин і Аракан);
- A. p. haringtoniae Hartert, E, 1909 — від північно-східної М'янми до західного Юньнаню і північно-західного Таїланду;
- A. p. alearis (Bangs & Van Tyne, 1930) — від південного Юньнаню до північного Таїланду і до північного Індокитаю;
- A. p. karenni Robinson & Kloss, 1923 — східна М'янма і західний Таїланд;
- A. p. davisoni Harington, 1915 — перешийок Кра і острови Мьєй[en].
Поширення і екологія
ред.Сіроголові альципи мешкають в Індії, Китаї, М'янмі, Таїланді, Бангладеш, Лаосі і В'єтнамі. Вони живуть в тропічних лісах і чагарникових заростях. Живляться комахами і нектаром. В Індії сезон розмноження триває з січня по червень з піком в січні-лютому. Гніздо чашоподібне, робиться з моху, лишайників, трави і листя. В кладці 2-3 яйця. Інкубаційний період триває 10 днів, пташенята покидають гніздо на 12 день.
Джерела
ред.- Collar, N. J. & Robson C. 2007. Family Timaliidae (Babblers) pp. 70 – 291 in; del Hoyo, J., Elliott, A. & Christie, D.A. eds. Handbook of the Birds of the World, Vol. 12. Picathartes to Tits and Chickadees. Lynx Edicions, Barcelona.
- Grimmett, Richard; Inskipp, Carol, Inskipp, Tim & Byers, Clive (1999): Birds of India, Pakistan, Nepal, Bangladesh, Bhutan, Sri Lanka, and the Maldives. Princeton University Press, Princeton, N.J.. ISBN 0-691-04910-6
- Kazmierczak, Krys & van Perlo, Ber (2000): A Field Guide to the Birds of the Indian Subcontinent. Pica Press, Sussex. ISBN 978-1-873403-79-2
- Pasquet, Eric; Bourdon, Estelle; Kalyakin, Mikhail V. & Cibois, Alice (2006). The fulvettas (Alcippe), Timaliidae, Aves): a polyphyletic group. Zoologica Scripta 35, 559–566. DOI:10.1111/j.1463-6409.2006.00253.x (HTML abstract)
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Alcippe poioicephala. Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 15 грудня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (October 2021). Babblers, scimitar babblers, ground babblers, Alcippe fulvettas. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 15 грудня 2021.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |