Араканські гори
Араканські гори, Ракхайнський хребет (англ. Arakan Yoma, Arakan Range, Rakhine Range, Rakhine Yoma, Arakan Roma, Rakhine Roma, Arakan Roma) — гірський хребет у західній М'янмі, що відокремлює узбережжя штату Ракхайн від Центральної М'янми, де протікає річка Іраваді. Його утворює серія паралельних пасом, які проходять дугою через Ассам, Нагаленд, Мізорам і М'янму. Араканські гори простягнулися від мису Негрейс на півдні до штату Маніпур на півночі. Вони включають гори Нага, Чин і Паткайський хребет, який у свою чергу включає Лушайські гори[1]. На півдні гори занурюються в Бенгальську затоку, де утворюють Андаманські і Нікобарські острови.
| Араканські гори | ||||
 | ||||
|
21°16′ пн. ш. 93°57′ сх. д. / 21.267° пн. ш. 93.950° сх. д.Координати: 21°16′ пн. ш. 93°57′ сх. д. / 21.267° пн. ш. 93.950° сх. д. | ||||
| Країна |
 М'янма | |||
|---|---|---|---|---|
| Тип | гірський хребет | |||
| Висота | Вікторія, 3070 м | |||
  Араканські гори Араканські гори (М'янма) | ||||
 | ||||
Геологія і будова ред.
Араканські гори і паралельні пасма на заході і сході були сформовані колізією Індостанської і Євразійської плит приблизно на кордоні між Індією і Непалом[2]
Хребет є середньовисотніми складково-бриловими горами, утвореними за часів альпійського орогенезу. Паралельні меридіональні хребти з гострими і крутими схилами, розділені ерозійно-тектонічними долинами на півночі, переходять на півдні в низькогірні пасма пологих височин висотою 150—200 метрів. Складний зі сланців, кварцитів, пісковику, по периферії — з осадових порід. Корисні копалини: олово, вольфрам, свинець, золото, срібло, дорогоцінні камені тощо.
Найвища точка ред.
Араканський хребет простягнувся приблизно на 950 км завдовжки,[1] з яких приблизно 400 км складають власне гори. Найвищою точкою є гора Вікторія заввишки 3094 метри.
Інфраструктура ред.
Араканські гори перетинають за маршрутом Нгапе — Мінбу і всепогодною дорогою Таунгап — П'ї на Іраваді.
Історія ред.
Оскільки Араканські гори відокремлюють Ракхайнське узбережжя від решти Бірми, вони здавна служили бар'єром між жителями центральної Бірми і тими, хто жив на Індійському субконтиненті. Це зіграло роль у відмінності промислового і культурного розвитку ракхайнців від бірманців. Араканські гори також слугували перепоною бірманським вторгненням, дозволяючи Аракану розвиватися окремою політичною одиницею. Прибережні міста, такі як М'яу-У і Вейтхалі, становили ядро Араканської цивілізації.
Екологія ред.
Араканські гори є бар'єром на шляху південно-західних мусонних дощів від центральної М'янми, що робить їхні східні схили посушливими[1]
На західних навітряних схилах панують вологі тропічні вічнозелені ліси, на східних — листопадні тикові ліси до висоти 1000 м, вище — вічнозелені дубові і соснові[3]
В горах розташований екорегіон лісів Чинських і Араканських гір, які є домівкою для популяції слонів, а також черепахи (Heosemys depressa), якій загрожує зникнення[4]
Примітки ред.
- ↑ а б в «Rakhine Mountains» [Архівовано 11 липня 2009 у Wayback Machine.] Encyclopedia Britannica
- ↑ Akhtar, Mohammad S. et al. (2010) «Structural Style and Deformation History of Assam & Assam Arakan Basin, India: from Integrated Seismic Study» (adapted from oral presentation at AAPG Annual Convention, Denver, Colorado, June 7–10, 2009)
- ↑ Араканские горы в БСЭ. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 грудня 2014.
- ↑ Asian Turtle Trade Working Group (2000). Heosemys depressa. 2006. IUCN Red List of Threatened Species. IUCN 2006. www.iucnredlist.org. Retrieved on 11 May 2006. Listed as Critically Endangered (CR A2cd, B1+2c v2.3)
Ресурси Інтернету ред.
- Burma — Geography
- Google Books, The Physical Geography of Southeast Asia [Архівовано 9 листопада 2013 у Wayback Machine.]