Airbus A380 (фр.[ɛʁbys] ( прослухати), укр. Ерб́юс, англ.: /ˈɛərbʌs/ — укр. Ейрб́ас) — широкофюзеляжний двопалубний реактивний пасажирський літак, створений концерном Airbus SAS (учасники консорціуму: Франція, Німеччина, Велика Британія, Іспанія). Найбільший серійний пасажирський літак у світі. За аналогією з попереднім рекордсменом світу Jumbo-Jet літак в європейських ЗМІ названо Superjumbo. Внутрішня назва проекту в компанії Airbus — Megaliner.

Airbus A380
Emirates a380 a6-edb at london heathrow arp.jpg
Airbus A380 Emirates Airline
Тип пасажирський літак
Розробник Airbus SAS
Виробник EADS (Airbus SAS)
Перший політ 27 квітня 2005
Початок експлуатації 25 жовтня 2007
Статус експлуатується
Основні експлуатанти Emirates Airline (110)[1]
Qantas Airways (12)
Singapore Airlines (19)
Air France (10)
Lufthansa (14)
Роки виробництва з 2003[2]
Вироблено 128 (березень 2014 року)[3]
Вартість розробки 12.000.000.000 €
Вартість одиниці $ 389 900 000 [4]
CMNS: Airbus A380 у Вікісховищі

Презентація пасажирського літака відбулася 18 січня 2005 в Тулузі. Розробка проекту обійшлася Airbus приблизно у 12 мільярдів євро.

У лютому 2019 року в компанії заявили, що згортають виробництво літака орієнтовно в 2022 році. Авіакомпанії скасовують свої замовлення на цю модель на користь менших та ефективніших моделей А350-900 і A330-900.[5] Через пандемію коронавірусу виробництво можуть згорнути раніше.

ІсторіяРедагувати

ХронологіяРедагувати

 
Прототип літака А380 в ангарі. Дрезден, квітень 2005
 
Перший політ Airbus А380 27 квітня 2005
  • Представлений 18 січня 2005 в Тулузі.
  • 25 жовтня 2007 року А380 компанії Singapore Airlines здійснив перший комерційний рейс. Літак вилетів із Сінгапура о 08.16 (05.16 за київським часом) і, провівши в небі 7,5 годин, успішно приземлився в Сіднеї.

За максимальну суму — 100 тисяч 380 доларів — викупив два місця класу «люкс» британець Джуліан Хейвард, котрому надали право першим із пасажирів піднятися на борт.[6]

Комерційна експлуатаціяРедагувати

Станом на грудень 2013 року літаки А380 експлуатуються 9-ма авіакомпаніями: Emirates (33), Singapore Airlines (19), Qantas (12), Lufthansa (10), Air France (8), Korean Air (6), Malaysia Airlines (6), China Southern Airlines (5), and Thai Airways International (4).

У 2020 році через значні експлуатаційні витрати на літак, та пандемію коронавірусу Air France відмовилася від використання найбільшого пасажирського літака на Землі — Airbus A380, замінивши його на Airbus А350. Раніше компанія планувала його використовувати до 2022 року, але через коронавірус відмовилася від нього.[7] Останній політ А380 зробив 26 червня, а рішення про відмову від експлуатації було прийняте ще у березні.

Згортання виробництваРедагувати

У лютому 2019 року в компанії заявили, що згортають виробництво літака орієнтовно в 2021 році. Авіакомпанії скасовують свої замовлення на цю модель на користь менших та ефективніших моделей А350-900 і A330-900.[5] Авіакомпанія Emirates, найбільший замовник цієї моделі, значно зменшила своє замовлення — із 162 до 123 літаків.[5] Австралійська Qantas також скасувала своє замовлення.[8] Тому авіавиробнику довелося скоротити 3500 робітників, задіяних на виробництві літака.[9] Замість цих великих літаків авіакомпанія замовить значно менші літаки — 30 широкофюзеляжних А350-900 і 40 літаків A330-900. Авіабудіник мав плани побудувати 17 літаків: 14 для Emirates і 3 для японської ANA.

ГалереяРедагувати

МодифікаціїРедагувати

A380-800Редагувати

Базова модель. A380-841 і 842 версії з двигуном Trent 900. A380-861 та А380-862 версії з двигуном GP72XX. Довжина 73 метри.

Не були випущеніРедагувати

A380-1000Редагувати

A380-1000, запропонований у 2010 році, повинен був мати довжину 87 метрів і вміщати 1073 пасажирів з одним економ-класом і 757 в трьох класах. Початок експлуатації планувався на 2020—2025 роки. Він був би найдовшим літаком і другим за величиною у світі (перший — Ан-225 «Мрія»). Розмах крила був би 84 м. Він запланований в одному варіанті — А380-1041. Так і не випустили.

A380-843F, А380-863F і А380-864FРедагувати

Вантажний варіант.

A380neoРедагувати

19 липня 2015 р. генеральний директор Airbus Фабріс Бреж’є[en] підтвердив, що компанія будуватиме нову версію А380 з оптимізованими крилами та новими двигунами. Спекуляції стосовно розробки так званого А380neo не стихали протягом кількох місяців після прес-релізів у 2014 р. в контексті можливого припинення виробництва типу до 2018 р. або розробки нової модифікації А380. Пізніше стало відомо, що Airbus розглядає можливість розробки довшого А380 услід за -900 версією, а також модифікацію з новими двигунами, тобто А380neo (new engines option). Бреж'є також повідомив, що новий варіант має всі шанси надійти в експлуатацію до 2020 р. Двигун, скоріш за все, буде запропонований з лінійки neo-двигунів від Rolls-Royce[en], варіюючи від задіяних у А350 XWB-84/97 до майбутніх покращених моделей, що з'являться ближче до 2020 р. Проект скасований.

A380plusРедагувати

 
Макет нових вінґлетів A380plus

Airbus анонсував у липні 2017 р. на Паризькому авіасалоні розширену версію A380plus з дешевшими на 13 % витратами на пасажирське крісло. В новому літаку буде на 80 більше крісел завдяки покращеному компонуванню простору салону, подвійні схожі на скімітар закінцівки (winglets), удосконалене крило з ощадністю пального у 4 % та довші інтервали між формами технічного обслуговування.[10] МЗМ збільшена на 3 тонни, що означатиме більше пасажирів при однаковій дальності лету або ж її збільшення на 300 nm.

Оновлений варіант ймовірно з'явиться з 2020 р. Макет закінцівок заввишки у 4,7 м були показані на тестовому літаку MSN04 на Ля-Бурже. Вигин крила та його аеродинамічний профіль будуть змінені шляхом збільшення висоти на 33 мм між нервюрами 10 і 30, а також згладжено верхній сегмент днища (upper-belly fairing). Система бортових розваг, система керування політом та паливні насоси будуть успадковані від A350, що зменшить вагу, збільшить надійність та заощадить пальне. Легкі форми ТО проводитимуть через 1000 літних годин замість 750. Час простою при проведенні важких форм ТО буде скорочений на 6 днів на рік.[11]

Проект скасований.

Замовлення і постачанняРедагувати

Станом на 30 червня 2018 р. замовлено 331, збудовано 228 (всі експлуатуються)[12]. В Україні А380-тий може прийняти тільки Міжнародний аеропорт «Бориспіль». Донедавна міг приймати і реконструйований, а нині знищений російськими бойовиками Донецький аеропорт.

Технічні характеристикиРедагувати

 
Різниця між найбільшими чотирма літаками світу.
Характеристика A380-800 A380F
Членів екіпажу Два
Місткість 520–550 (3 класи)
640 (2 класи)
850 (1 клас)
12 контейнерів
Довжина 72,73 м
Розмах крил 80 м
Висота 24,45 м
Площа крил 830 м²
Крейсерська швидкість 1400 км/год (Mach 1,20)
Максимальна швидкість 1760 км/год (Mach 1,80)
Максимальна злітна вага 580 тонн 600 тонн
Швидкість посадки 130-135 вузлів (240—250 км/год)
Довжина ЗПС при МЗМ 2 950 м
Максимальна висота 13 200 м
Дальність польоту

(проектне завантаження)

15 200 км 10 400 км
Двигун (4 ×) GP7270 (A380-861)
Trent 970/B (A380-841)
Trent 972/B (A380-842)
GP7277 (A380-863F)
Trent 977/B (A380-843F)
Тяга (4 ×) 310 kN — GP7270
320 kN — GP7272
310 — Trent 970/B
320 kN — Trent 972/B
340 kN — GP7277
340 kN — Trent 977/B

Джерело: Airbus A380 specifications[13][14]

Див. такожРедагувати

Схожі розробки
Літальні апарати схожі за конфігурацією та ерою

Схожі переліки

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати