«А-бе-се»[2] (ABC, з ісп. «Алфавіт») — іспанська щоденна газета, одна з трьох найпопулярніших в країні.

А-бе-се
Країна  Іспанія
Тип щоденна газета
Мова іспанська
Політична належність консерватизм[1] і Монархізм[1]
Видавець Diario ABC S.L.
Формат компакт

Засновано 1903
Засновник Торкуато Лука де Тена і Альварес-Оссоріоd
Власник Vocentod
Головний офіс Juan Ignacio de Tena 7, Madrid, Spain
ISSN 1136-0143

www.abc.es
CMNS: ABC у Вікісховищі

У 1994 році з накладом 322 тисячі примірників ABC була другою в числі найпопулярніших газет Іспанії (після El País і випереджаючи El Mundo і каталонську La Vanguardia)[3].

Історія ред.

Газета ABC була заснована Торкуато Лукою де Тена-і-Альваресом Оссоріо[4][5] 1 січня 1903 року[6][7]. Спочатку газета виходила на щотижневій основі (у червні того ж року — раз на два тижні), в 1904 році деякий час газета не випускалася і, нарешті, з 1 червня 1905 року стала виходити кожен день[8]. Під час Першої світової війни ABC займала пронімецькі позиції[9]. При диктатурі генерала Мігеля Прімо де Рівери (1923—1930) газета підтримувала режим[8]. 12 жовтня 1929 року з'явилося перше регіональне видання в Севільї — ABC de Sevilla.

Під час Громадянської війни позиції двох редакцій газети розділилися: головна редакція підтримувала республіканців, а севільці виступали за бунтівників Франко. На початку серпня 1936 року заступник головного редактора газети і голова Асоціації преси Мадрида Альфонсо Родрігес Сантамарія був розстріляний, багато журналістів були змушені тікати і ховатися від репресій[10][11].

Після 1938 року головна редакція ABC стала на позиції підтримки хунти Франка. Після смерті Франко редакційна політика ABC стала близькою до ідеології Народної партії[12].

Має додатки: кольоровий недільний (з 1968), економічний (з 1987), культурний (з 1991), а також регіональні видання в Севільї (з 1929), Толедо (з 1989), Каталонії (з 1995), Кастилії-Леоні, Валенсії, Арагоні, Галісії і на Канарах (з 1999), в Кордові (з 2000). Електронна версія існує з 1995 року.

Примітки ред.

  1. а б https://books.google.es/books?id=jDMJVEN5qAAC&pg=PA90&lpg=PA90
  2. Г. В. Прутцков. «А-Бе-Се» // Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2005. — Т. 1. А — Анкетирование. — С. 23. — ISBN 5-85270-329-X. (рос.)
  3. Jose L. Alvarez; Carmelo Mazza; Jordi Mur (1999-10). The management publishing industry in Europe (Occasional Paper No:99/4). University of Navarra. Архів оригіналу за 30 червня 2010. Процитовано 9 грудня 2015.  (стр. 89)
  4. ABC. Encyclopædia Britannica. Т. I: A-Ak - Bayes (вид. 15th) (Chicago, Illinois: Encyclopædia Britannica, Inc.). 2010: 14. ISBN 978-1-59339-837-8. 
  5. Jacob Fox Watkins (2014). Not Just "Franco 's Spain" - The Spanish Political Landscape During Re-Emergence Through the Pact of Madrid. Bulletin for Spanish and Portuguese Historical Studies. 39 (1). Архів оригіналу за 3 лютого 2018. Процитовано 6 травня 2015. 
  6. Katrin Voltmer (2006). Mass Media and Political Communication in New Democracies. Psychology Press. с. 19. ISBN 978-0-415-33779-3. Архів оригіналу за 6 січня 2016. Процитовано 30 листопада 2014. 
  7. Teresa Ortiz-Gómez; Agata Ignaciuk (2013). "Pregnancy and labour cause more deaths than oral contraceptives": The debate on the pill in the Spanish press in the 1960s and 1970s. Public Understanding of Science. 24 (6): 658–671. doi:10.1177/0963662513509764. PMID 24259515. 
  8. а б El periodismo en el primer tercio del siglo XX, 2010, с. 47.
  9. El periodismo en el primer tercio del siglo XX, 2010, с. 50.
  10. Isabel Sánchez Calvo. Rodríguez Santamaría, Alfonso (1879-1936) (ісп.). mcnbiografias.com. Архів оригіналу за 16 березня 2015. Процитовано 20 жовтня 2017. 
  11. Alfonso Rodríguez Santamaría (Madrid, 1879-1936) (ісп.). apmadrid.es. Архів оригіналу за 20 жовтня 2017. Процитовано 20 жовтня 2017. 
  12. Frank R. Baumgartner, Laura Chaqués Bonafont (2014). Newspaper Coverage of Political Parties in Spain (англ.). Університет Північної Кароліни в Чапел-Гілл / Барселонський університет та Барселонський інститут міжнародних досліджень (IBEI). Архів оригіналу за 7 грудня 2014. Процитовано 18 жовтня 2017. 

Література ред.

Посилання ред.