Відкрити головне меню

Паровоз 9П (9-й тип паровоза — заводське позначення) — маневровий танк-паровоз типа 0-3-0, випускався в СРСР з 1935 по 1957 рік. Останній радянський паровоз нормальної колії.

ІсторіяРедагувати

 
Паровоз-пам'ятник 9Пм-161
 
Паровоз-пам'ятник 9П-504
 
Пам'ятник паровозу 9П-610 в Шепетівці
 
Паровоз 9П-749, після реконструкції 2014 року (Музей історії та залізничної техніки Південної залізниці)

Новий маневровий паровоз, отримав позначення 9П, був розроблений в 1934–1935 роках. Перший, дослідний паровоз такого типу побудували на Коломенському машинобудівному заводі в 1935 році (заводський тип 164).

В наступному році Коломенський завод виготовив ще 55 паровозів типу 9П. Також випуск цих паровозів налагодили на Новочеркаському паровозобудівному заводі (16 паровозів в 1937 році, 64 в 1938 році).

З 1939 года Коломенський завод поновив виробництво паровозів типу 9П, при цьому конструкція паровозів, які випускалися з 1939 року була покращена в порівнянні з більш старими паровозами 9П.

В 1946–1955 роках паровози 9П виготовлялись Муромським паровозобудівним заводом ім. Дзержинского. З 1955 по 1957 рік Муромський завод виготовляв дещо змінений варіант паровоза, який отримав позначення 9ПМ.

ВикористанняРедагувати

Паровози 9П використовувались Радянськими залізницями на маневрових работах, а також на коліях багатьох заводів і шахт.

Технічні особливостіРедагувати

Перший (дослідний) паровоз Коломенського завода мав такі характеристики і конструктивні особливості:

  • Котел: діаметр — 1320 мм, топка радіального типу, 160 димогарних труб діаметром 46/51 мм і довжиною 3250 мм;
  • Паророзподіл: тип Вальсхарта (Гейзінгера) з кулісою закритого типу, нерозсувними циліндричними золотниками з внутрішнім впуском пари;
  • Два горизонтальних інжектора Фридмана АНТК-6 і АНТК-7, прикріплених до кабіни машиніста машиніста;
  • Поршні без контрштоків;
  • Дишла з плаваючими втулками з свинцевистої бронзи;
  • Зварні міжрамні кріплення;
  • Запас води — 5м³;
  • Запас вугілля — 2м³;
  • Бандажі коліс другої вісі не мали гребенів, це було зробленою з метою полегшення проходження кривих малого радіуса (до 40 метрів);
  • Ресорне підвішуванння — трьохточкове, статично визначене'
  • Маса паровоза в робочому стані — 55 тонн.

Паровози, які будувалися на Коломенському заводі з 1939 року, мали деякі відмінності, що в свою чергу відрізняло їх від паровозів більш ранніх років виробництва:

  • Збільшений об'єм баків для води (6,5 м³);
  • Повністю зварний котел;
  • Наявність пароосушувача;
  • Відсутність воочищувача;
  • Змінена конструкція кабіни машиніста і вугільного ящика;
  • Наявність електричного освітлення;
  • Буксові підшипники — стальні з наплавкою з свинцевистої бронзи замість бронзових.

Кількість випущених паровозівРедагувати

  • Коломенський завод:
    • 1935 — 1 паровоз
    • 1936 — 55 паровозв
    • 1939 — 67 паровозів
    • 1940 — 60 паровозів
    • 1941 — 25 паровозів
  • Муромський завод (2736 паровозів):
    • 1946–1955: ~2200 паровозів
    • 1955–1957 (9ПМ): ~500 паровозів

ДжерелаРедагувати

  • Раков В. А. Локомотивы отечественных железных дорог (1845–1955), М.:Транспорт, 1995. ISBN 5-277-00821-7 Глава 15 «Маневровые и промышленные паровозы» (рос.)