Вікіпедія

9М120 «Атака»

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Атака (значення).

«Атака» (Індекс ГРАУ — 9М120, за класифікацією НАТО — AT-9 Spiral-2) — протитанкова керована ракета з радіокомандною системою управління[ru], розроблена на базі ракети 9М114 «Кокон» комплексу «Штурм». Призначена для ураження бронетехніки, живої сили, ДОТів, об'єктів ППО та вертольотів.

9M120 «Атака»
9M120 із тандемною кумулятивною бойовою частиною
9M120 із тандемною кумулятивною бойовою частиною
Тип ПТКР
Походження СРСР СРСР
Історія використання
На озброєнні 1985[1][2] — т. ч.
Оператори  Збройні сили РФ
Війни Російське вторгнення в Україну (2022)
Історія виробництва
Розробник Росія КБМ[en] (Коломна)
Виробник Росія ВАТ «ЗіД» (Ковров)
Варіанти 9М114
Характеристики
Вага 48,5 кг (у ТПП)
33,5 кг (стартова)
Довжина 1 830 мм (у ТПП)
2 100 мм (у польоті)
Калібр 130 мм
Вага боєголовки 2,75 кг
Потужність вибуху 7,4 кг
Двигун РДТП
Розмах крил 370 мм
Операційна
дальність
 6 км (до 8 км)
Висота польоту 0-4000 м
Швидкість 550—560 м/с
Система
наведення
 Напівавтоматична, радіокомандна
9М120 «Атака» у Вікісховищі

Ракета розроблена у ВАТ НВК «КБ Машинобудування»[en] м. Коломна, серійно її виготовляє ВАТ «Завод імені В. А. Дегтярьова» м. Ковров. Розробник тандемної бойової частини — РФЯЦ-ВНДІЕФ.[3] Запобіжно-виконавчий механізм для бойової частини розроблений Науково-дослідним технологічним інститутом імені П. І. Снєгірьова[ru][4], а бортова апаратура розроблена — Науково-дослідним інститутом фізичних проблем[ru].[5]

Конструкція ред.

Система управління ракетою включає розташовані в приладовому відсіку ракети приймач радіокомандної лінії і блок відповідача з імпульсною лампою, а також розташовані на пусковій установці носія комплексу пеленгатор імпульсної лампи і передавач команд управління міліметрового діапазону довжин хвиль. Дугоподібні пір'я (4 шт.) створюють додаткову підйомну силу, корпус і кермо металеві.

Носії ред.

Її модернізація 9М120-1[8], у приладовому відсіку якої розташовані приймач радіокомандної лінії та блок відповідача з імпульсною лампою, а також фотоприймальний пристрій та обчислювач, який після аналізу сигналів з пускової установки носія вибирає або радіокомандну, або ларезно-променеву систему управління ракетою 9М120-1[9], входить до складу всіх перерахованих вище носіїв, оснащених пеленгатором і передавачем команд управління, а також входить до складу носіїв, оснащених передавачем лазерно-променевого каналу управління:

  • комплекс керованого озброєння «Атака-Т» (індекс Б07С1) бойової машини підтримки танків «Термінатор» (БМПТ, Об'єкт 199)[10][11] та бойової машини вогневої підтримки Термінатор-2 (БМПТ-72)
  • комплекс керованого озброєння «Бережок» (індекс Б05С011) бойової машини піхоти БМП-2М[12][13] та БМП-3М
  • багатоцільовий комплекс керованого ракетного озброєння 9К113У «Штурм-ВУ» вертольота Ка-52[14]
  • комплекс керованого ракетного озброєння «Штурм-ЛК» катера проєкту 10412 типу «Свєтляк» (корабель «Triglav» (пр.10412, зав. № 043) для флоту Республіки Словенія).

Передбачається використання ракет 9М120 та 9М120-1 «Атака» у ряді проєктів:

  • у складі автономного модуля на базі бойової машини 9П149 розробки ФДУП «Саратовський агрегатний завод», продемонстрованого на виставці «МАКС-2003»
  • у складі озброєння бойова розвідувально-диверсійна машина 2Т «Сталкер» білоруського підприємства «Минотор-Сервис»
  • у складі бойового модуля багатоцільового ракетно-гарматного комплексу А3 білоруського підприємства «Тетраедр»
  • у складі модернізованого автономного модуля самооборони «Гибка-МА» розробки ВАТ "НВК «КБМ» та Морського науково-дослідного інституту радіоелектроніки «Альтаїр» АТ «Алмаз-Антей»[15]
  • у складі броньованого дволанкового транспортера легкого класу для Заполяр'я та Арктики на базі уніфікованої міжвидової дволанкової гусеничної платформи (ОКР «Арктика»).[16]

Модифікації ред.

  • 9М120 — керована протитанкова ракета «Атака» з тандемною кумулятивною бойовою частиною. Дальність 6000 м. Бронепробивність бойової частини — не менше 800 мм гомогенної броні з динамічним захистом (за нормаллю до поверхні).[17][18] Конструкція тандемної бойової частини — висувна.
  • 9М120Ф — варіант ракети оснащений бойовою частиною комбінованої — фугасної та об'ємно-детонуючої дії. Призначена для ураження укріплених вогневих точок, оборонних споруд, легкоброньованої та неброньованої техніки, прихованої живої сили. Фугасність бойової частини — до 9,5 кг у тротиловому еквіваленті[18].
  • 9М120Ф-1 — модифікація ракети з осколково-фугасною бойовою частиною.
  • 9М220 — дальність 6 000 м;
  • 9М220О (9-А-2200) — модифікація ракети зі стрижневою бойовою частиною для ураження літальних апаратів. Дальність 7 000 м[19].
  • 9М120-1 — протитанкова керована ракета із тандемною кумулятивною бойовою частиною.
  • 9М120-1Ф — керована ракета з фугасною бойовою частиною з ОДС[20].
  • 9М120-1Ф-1 — модифікація осколково-фугасної бойової частини з неконтактним підривником, що дозволяє знищувати не тільки техніку та інженерні споруди, а й живу силу, у тому числі захищену бронежилетами, а також гарантовано вражати ціль навіть коли ракета проходить на певній відстані.
  • 9М120М — протитанкова керована ракета з тандемною бойовою частиною, бронепробивність 950 мм, дальність 8 000 м[21][22];
  • 9М120Д — протитанкова керована ракета «Атака-Д» з дальністю польоту до 10 000 м[23].

Керовані ракети 9М120 прийняті на озброєння 31 травня 1996 року. Керовані ракети 9М120-1, 9М120-1Ф, 9М120-1Ф-1 прийняті на озброєння збройних сил Росії 30 червня 2014 року в складі модернізованого самохідного протитанкового ракетного комплексу 9К132 «Штурм-СМ» (бойова машина 9П149М).

Тактико-технічні характеристики ред.

  • Максимальна дальність стрільби:[сн 1]
    • Для наземного комплексу — до 400 м до 6000 м.
    • Для пуску з вертольота — до 6000 м.
  • Дальність зведення підривника бойової частини: від 50 до 200 м.
  • Максимальна швидкість польоту: 550 м/с[18]
  • Калібр бойової частини: 130 мм
  • Довжина ракети в транспортно-пусковому контейнері: 1830 мм[18]
  • Довжина ракети в польоті: 2100 мм
  • Маса ракети в транспортно-пусковому контейнері: 49,5 кг[18]
  • Стартова маса ракети: 42,5 кг[24]
  • Боєкомплект:
    • вертольота Мі-24В (Мі-28) — 8 шт. (16)
    • бойової машини 9П149 — 12 шт.
    • бойової машини 9П149М — до 12 шт. (10 шт. при трьох різних типах ракет у барабані)
    • бойової машини підтримки танків — 4 шт. на ПУ
    • бойової машини піхоти БМП-2 — 6 шт. (2 шт. на ПУ)
    • катери «Міраж» та «Свєтляк»— 6 шт. на ПУ
    • «Уран-9» — до 4 шт. на ПУ
  • Умови бойового застосування:
    • діапазон висот над рівнем моря — 0-4000 м
    • температурний діапазон — ±50 °C
    • ракета у трубі-контейнері, встановлена на пусковій установці, забезпечує можливість стрільби після подолання носієм водної перешкоди глибиною до 5 м.
    • ракети типу 9М120-1 при експлуатації у військах не вимагають перевірки на контрольно-перевірочній апаратурі.

Оператори ред.

Бойове застосування ред.

Російське вторгнення в Україну ред.

Докладніше: Російське вторгнення в Україну (2022)

Під час повномасштабного російського вторгнення в Україну поблизу Комишувахи на Луганщині помітили 4 російські бойові машини підтримки танків «Термінатор» із протитанкоимиі керованими ракетами 9М120 «Атака».[26]

Галерея ред.

  •  
    На торці розташований приймач радіокомандного наведення та ІЧ випромінювач. Також видно сопло, розташоване під кутом.
  •  
  •  
  •  
  •  
    Протитанкова керована ракета «Атака» на дистанційному бойовому модулі «Кинжал».

Примітки ред.

  1. ↑ Дані по дальності стрільби змінюються від джерела до джерела, в цілому не суперачать один одному. Так, сайт розробника ракети (Коломенське КБМ) зазначає дальність 6000 м (без зазначенення типу ракети), виробник (Ковровський «ЗіД») — 5800 м (для 9М120 і 9М120Ф), сайт Airwar.ru для модернізованих ракет 9М120М вказує дальність до 8000 м

Джерела ред.

  1. ↑ btvt.info, ПТРК «ШТУРМ» (ИНДЕКС 9К 113)/ПТРК «ШТУРМ-СМ» (ИНДЕКС 9К132). Архів оригіналу за 22 серпня 2019. Процитовано 31 серпня 2019.
  2. ↑ Ракетная техника, Противотанковый комплекс 9П149 Штурм-С[недоступне посилання з березня 2020]
  3. ↑ РФЯЦ-ВНИИЭФ > Направления деятельности > Неядерные вооружения > Кумулятивные боевые части [Архівовано 2009-06-03 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Тихонов, Т. 1, 2010, с. 174.
  5. ↑ Тихонов, Т. 2, 2010, с. 173.
  6. ↑ "Оружие России, 2006—2007, стр 442. также Военный парад, 2006 (Москва)
  7. ↑ Военный парад 1997 № 6(24) ноябрь-декабрь стр. 28-29 Н.Гущин, В.Кашин «Штурм» подкрепляется «Атакой»
  8. ↑ «Оружие России», 2012 г.
  9. ↑ «Военный парад», май-июнь 2006
  10. ↑ «Защита и безопасность» № 04, 2005 г.
  11. ↑ «Техника и вооружение» № 04, 2006 г.
  12. ↑ «Фронтовая иллюстрация» № 07, 2008
  13. ↑ дело №А34-1753/2008 АC Курганской области
  14. ↑ "Оружие России 2006—2007, стр 441. Москва, Военный парад, 2006 г.
  15. ↑ «Оружие России», 2012
  16. ↑ Русская Сила | Концепция развития военной автомобильной техники Вооруженных Сил Российской Федерации на период до 2020 года. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 3 червня 2022.
  17. ↑ КБМ, Модернизированный самоходный противотанковый ракетный комплекс "Штурм-СМ" (индекс 9К132). Архів оригіналу за 31 серпня 2019. Процитовано 31 серпня 2019.
  18. ↑ а б в г д Ракета управляемая 9М120 (9М120Ф) «Атака» [Архівовано 2009-04-25 у Wayback Machine.] Сайт ОАО «ЗиД»
  19. ↑ Авиационный ракетный комплекс Атака-В. Архів оригіналу за 23 листопада 2016. Процитовано 21 березня 2011.
  20. ↑ «Оружие России» (издание 2012 г.)
  21. ↑ 9м120 и 9м114 ПТУР. Архів оригіналу за 17 червня 2013. Процитовано 7 січня 2013.
  22. ↑ АТАКА ПТУР. Архів оригіналу за 21 листопада 2016. Процитовано 28 лютого 2009.
  23. ↑ Наши и не наш — Популярная механика [Архівовано 2011-11-24 у Wayback Machine.]
  24. ↑ Ангельский Р. Д. Отечественные противотанковые комплексы: Иллюстрированный справочник. — М. : ООО «Издательство ACT», 2002. — С. 146—149. — (Военная техника) — ISBN 5-17-011744-2.
  25. ↑ Білорусь отримала від Росії керовані ракети “Атака”. mil.in.ua. Мілітарний. 14 березня 2021. Процитовано 18 жовтня 2022.
  26. ↑ Дмитро Снєгирьов (1 червня 2022). Росіяни кидають у бій "Термінатори": 4 БМПТ помічені поблизу Комишувахи на Луганщині. galinfo.com.ua. Гал-інфо. Процитовано 18 жовтня 2022.

Література ред.

  • Тихонов С. Г. Оборонные предприятия СССР и России : у 2 т. — М. : ТОМ, 2010. — Т. 1. — 608 с. — 1000 екз. — ISBN 978-5-903603-02-2.
  • Тихонов С. Г. Оборонные предприятия СССР и России : у 2 т. — М. : ТОМ, 2010. — Т. 2. — 608 с. — 1000 екз. — ISBN 978-5-903603-03-9.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=9М120_«Атака»&oldid=40668959